Всім сонячного ранку.

Нарешті маю час попрацювати над текстами книг, тому сьогодні на вас чекає велике оновлення всіх історій.

Хочу наздогнати свій графік публікацій, над яким довго працювала і який, на жаль, поламався через непередбачувані події.

Книга «Там, де сходить сонце» виходить значно більшою, ніж я планувала, але герої живуть своїм життям і часто самі змінюють хід історії. У попередніх главах Астрід дісталася Кальдору, і тепер її пригоди тісно переплетуться з новими знайомствами.

Ми виїхали, коли сонце вже пішло на схил. Дорога до Кальдору лежала крізь мовчазний ліс, і вся округа здавалася вимерлою. За весь шлях ми не зустріли жодної душі. Лише вітер, що свистів між гілок, і засніжені поля, де навіть птахи не наважувалися летіти.

Я вдихала холодне повітря й не могла відвести очей від білосніжних краєвидів. У наших краях сніг падав рідко, а тут його було стільки, що здавалось — сам світ застиг у спокої. На мить я забула про страх, про втрати. Лише дивилася вперед і думала. Може, попереду теж є місце, де можна буде зупинитися без страху?

Та щойно ми наблизилися до воріт, один із вартових кинувся нам назустріч. Його обличчя було схвильованим, і в грудях у мене знову стислося — цей день не обіцяв спокою.

— Рагнар! Це ти? Ти живий! Не можу повірити своїм очам! — кричав він, ледь стримуючи радість.

— Грег, радий бачити тебе. Караван із Середньої Лози вже прибув? — спитав Рагнар, обережно стиснувши віжки.

— Ще ні, але посильний приніс новини, що ти… помер.

— Як бачиш, я живий. Відправиш когось до мого батька, а я поїду додому.

— Звісно. Сам не можу покинути пост, але когось відправлю. Хлопці зрадіють, щойно дізнаються новини.

Рагнар рушив далі, і ми за ним. Віз залишили на дворі таверни, тож я їхала верхи позаду, пильно вдивляючись у його обличчя збоку. Мить, коли йому стало геть зле, я помітила одразу.

— Далеко ще? — спитала я, намагаючись не панікувати.

— Ось цей двір, — Корвуд вказав ліворуч.

А ще — її зв’язок із Рагнаром. Зачаровані серця, поєднані нерозривним зв’язком крові, ведуть їх назустріч долі.

З любов’ю до історій ❤️
Серена Давидова