Оновлення

Изображение пина-истории

Всім сонячного ранку.


Нарешті маю час попрацювати над текстами книг, тому сьогодні на вас чекає велике оновлення всіх історій.

Хочу наздогнати свій графік публікацій, над яким довго працювала і який, на жаль, поламався через непередбачувані події.

 

Книга «Там, де сходить сонце» виходить значно більшою, ніж я планувала, але герої живуть своїм життям і часто самі змінюють хід історії. У попередніх главах Астрід дісталася Кальдору, і тепер її пригоди тісно переплетуться з новими знайомствами.

Изображение пина-истории

Ми виїхали, коли сонце вже пішло на схил. Дорога до Кальдору лежала крізь мовчазний ліс, і вся округа здавалася вимерлою. За весь шлях ми не зустріли жодної душі. Лише вітер, що свистів між гілок, і засніжені поля, де навіть птахи не наважувалися летіти.

Я вдихала холодне повітря й не могла відвести очей від білосніжних краєвидів. У наших краях сніг падав рідко, а тут його було стільки, що здавалось — сам світ застиг у спокої. На мить я забула про страх, про втрати. Лише дивилася вперед і думала. Може, попереду теж є місце, де можна буде зупинитися без страху?

Та щойно ми наблизилися до воріт, один із вартових кинувся нам назустріч. Його обличчя було схвильованим, і в грудях у мене знову стислося — цей день не обіцяв спокою.

— Рагнар! Це ти? Ти живий! Не можу повірити своїм очам! — кричав він, ледь стримуючи радість.

— Грег, радий бачити тебе. Караван із Середньої Лози вже прибув? — спитав Рагнар, обережно стиснувши віжки.

— Ще ні, але посильний приніс новини, що ти… помер.

— Як бачиш, я живий. Відправиш когось до мого батька, а я поїду додому.

— Звісно. Сам не можу покинути пост, але когось відправлю. Хлопці зрадіють, щойно дізнаються новини.

Рагнар рушив далі, і ми за ним. Віз залишили на дворі таверни, тож я їхала верхи позаду, пильно вдивляючись у його обличчя збоку. Мить, коли йому стало геть зле, я помітила одразу.

— Далеко ще? — спитала я, намагаючись не панікувати.

— Ось цей двір, — Корвуд вказав ліворуч.

 

А ще — її зв’язок із Рагнаром. Зачаровані серця, поєднані нерозривним зв’язком крові, ведуть їх назустріч долі.

 

З любов’ю до історій ❤️
Серена Давидова

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
02.11.2025, 10:06:19

❤️❤️❤️❤️❤️

Серена Давидова
02.11.2025, 10:54:56

Лана Рей, ❤️

Інші блоги
У темному ліфті у двох...
Вітаю! Запрошую до нового розділу. ✨✨✨ Входимо в кабінку. Я зупиняюся у самому кутку, аби якнайдалі від Трояна. Але нічого не вдієш. Цих кілька хвилин доведеться його потерпіти. Андрій натискає одиницю і, спершись
Ще трохи розкішних ілюстрацій до "Марії"...
Мій чистий кайф триває... Тож я ділюся ним з вами. Як вам мої сьогоднішні візуали до історії про Марію? Поки ще маємо розділ, який показує життя відьми 300 років тому, і події рухаються карколомно швидко. От нащо їм був
❤️мої думки про книгу «поза зоною досяжності»
Всім привітик! Я до вас зі своїми думками ( сподіваюся ви любите такі балаканини ☺️) Мова піде про авторку Маркіза де Бюсі і її роман "Поза Зоною ДосяжностІ" Цей роман бере участь у флешмобі «Неправильне
Твоє тіло належить мені. Але цього замало
Норман хоче більше... ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК “Норман гладив Джима великим пальцем по кадику, що нервово смикався. Він наблизився і слухав нерівне дихання, вдивляючись у тремтячі очі юнака: — Чому я так сильно
Підземне цартсво, що то таке?
Привіт усім, мої хороші! Щойно розмістила новий розділ роману, бо вже троши забарилась. Ну, але тягнути немає куди (час на конкурсі обмежений і читачі зачекались:)), тому спробую викладати частіше. Запрошую до захопливого
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше