Я щиро прошу пробачення у всіх читачів, кого зачепила ця історія і кому цікаво, що там буде далі.
Попри мої проблеми, страждання-метання і хронічну нестачу часу, я подумала, що це геть нечесно щодо читачів, та й самій цікаво, чим воно все закінчиться. Тож взялась до роботи. Книга сама себе не допише.
Цієї неділі, 2 листопада, десь вечорком розморожуємось.
Тож є трохи часу для всіх бажаючих оновити в памʼяті події попередніх книг циклу.
Нові глави будуть виходити через день вечорами.
Я ще раз прошу у всіх вибачення і сподіваюся, що читачі отримають справжнє задоволення від читання.
Привіт, люба Мієчко! Накінець-то ти згадала про своїх читачок і свою заморожену книгу. Я терпеливо чекала цього моменту. Я рада! Готова заново поринати в цю емоційну історію. І щиро надіюся, що таки ж дізнаюся,, чим все завершиться)). Бо головні герої такі ж непередбачувані у своїх діях, як і їхня авторка).
Оксана, Привіт, моє сонечко! Я рада, що тобі досі цікава ця історія. Скажу чесно, думала про тебе, коли вирішила взяти себе в руки і таки дописати цю трилогію. Я трошки хвилююся, чи все спрацює, я про технічний бік справи, бо ще ніколи не була в такій ситуації, коли треба розморозити книгу, але сподіваюся все буде добре. Єдине, що можу сказати - готуйся, моя рідна - там буде фірмове, чи то пак чистісіньке, я сльоза дитини, знущання з героїв. Буду дуже чекати на твій фідбек, твої враження у коментарях. Зазвичай я пишу орієнтуючись на твої коментарі, реакції, але тут буде - чисто моя хвора уява. Гарного тобі вечора й спокійного неба!
Є ті, хто шкодує про те, що зробив, і ті, хто роками живе з думкою: «А що було б, якби я тоді?..» Думаю, я з других. Можливо, саме тому понад два роки свого життя я писала книгу, яка називається «Ризик», а ще два після
Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!
Випадково знову заглянув на марафон Елани Чунту. і тут натрапив на книгу Анастасії Пармської "Тиждень до Різдва". Отже,дівчина після того, як її зрадили,повертається до села і хоче продати свій будинок. Звісна річ,
Коли я почала писати тут, то вперше по-справжньому замислилася над тим, що для мене означають книги.
Для мене книга — це не лише історія чи джерело знань. Це маленький світ, у який ми тікаємо, коли реальність стає надто
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПривіт, люба Мієчко! Накінець-то ти згадала про своїх читачок і свою заморожену книгу. Я терпеливо чекала цього моменту. Я рада! Готова заново поринати в цю емоційну історію. І щиро надіюся, що таки ж дізнаюся,, чим все завершиться)). Бо головні герої такі ж непередбачувані у своїх діях, як і їхня авторка).
Оксана, Привіт, моє сонечко! Я рада, що тобі досі цікава ця історія. Скажу чесно, думала про тебе, коли вирішила взяти себе в руки і таки дописати цю трилогію. Я трошки хвилююся, чи все спрацює, я про технічний бік справи, бо ще ніколи не була в такій ситуації, коли треба розморозити книгу, але сподіваюся все буде добре. Єдине, що можу сказати - готуйся, моя рідна - там буде фірмове, чи то пак чистісіньке, я сльоза дитини, знущання з героїв. Буду дуже чекати на твій фідбек, твої враження у коментарях. Зазвичай я пишу орієнтуючись на твої коментарі, реакції, але тут буде - чисто моя хвора уява. Гарного тобі вечора й спокійного неба!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати