Останні години знижки!

Вітаю, мої любі поціновувачі прекрасного!

Запрошую, до дуже зворушливої та емоційної книги:

“Поцілунок під дощем” 

Вона - дівчина, яка колись вірила в кохання до останньої краплі.
Він - хлопець, який тримав її серце... і втратив його за одну ніч.
Минуло сім років. Вони зустрічаються знову - у містечку, де дощі приносять не тільки спогади, а й другі шанси.

Це ніжна, емоційна історія про те, як кохати до нестями - і як солодко знову повірити.

Лео носить її ім’я у серці.
Джой досі пам’ятає смак його поцілунку під тим самим дощем.

 

AD_4nXfHyt2EdWJQQ1Ss_8FmKWrYRwx3xqBPgpcqgWdPQK5oWNG297cZEd72V0IsLkDgPw3CwVFUQDO8B02O2DS4flezgAe9mWDF8Wd3fuSiBVzEsieXyOms0nGcp0ADpfzp-ZbMiTPU?key=L_DBbpedmD04O7g1W3yWKA

Уривок:

“— Дякую. 

   — За що? — я чув чисте здивування в її голосі.

   Джой задерла голову і подивилась мені в очі. Я обережно пестив їх плече кісточками пальців і дивився на неї.

   — За те, що розумієш мене. За те, що я тут… За те, що не задаєш запитань і не вимагаєш від мене відповідей, - бо від них мені хочеться кричати. Я знаю, що я тобі не пара. Ти не зрозумієш… але це так і є. Але, я егоїстично сьогодні хочу бути тут і хочу щоб ти мене обіймала. І хочу обіймати тебе. — Джой тулиться ще дужче, закидає ніжку на моє стегно і знову потирається обличчям об мої груди. 

   — Сьогодні я не вимагатиму інтиму, але не обіцяю, що я буду така ніжна завтра… тож… 

   Я усміхаюсь, а потім навіть сміюсь. Вона спеціально це робить. А я закохуюсь все більше. Очі щипає, але я ніколи не дозволяв собі плакати. І зараз не буду. Хоча це титанічні зусилля. Я обіймаю Джой, беру її підборіддя двома пальцями і роблю так, щоб вона подивилась на мене. 

   — То ти посягаєш на мою невинність?

   — Треба щоб ми були квити.

   Сміюсь, а потім цілую її в усмішку і в мені розливається тепло.”

 

Тропи:

*Другий шанс на кохання
*Романтика у маленькому містечку
*Закохані з юності знову зустрічаються
*Вони досі одне одного кохають
*Дощ як символ спогадів і зцілення
*В нього є таємниця
*Повільне, ніжне відродження почуттів
*Тепла атмосфера містечка, яке стає домом

 

Спокусливі книги Харламової Анни ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ - всі смаколики 18+

Підписуйтесь на СТОРІНКУ БУКНЕТ 

Ще один телеграм (тріо авторок) 

Мирного неба!!! Героям Слава!!!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лана Рей
29.10.2025, 22:21:47

❤️❤️❤️❤️❤️

avatar
Тая Бровська
29.10.2025, 22:10:52

❤️❤️❤️

avatar
Тетяна Авогадро
29.10.2025, 21:56:43

✷♡✿♡☀☀️☀♡✿♡✷

avatar
Lady Darkness
29.10.2025, 21:14:31

Руки не доходять прочитати цю книжку.

Інші блоги
Візуал до Глави 8 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Я штовхнув двері. У кімнаті Клари панував абсолютний, неприродний порядок. Тут не пахло боротьбою. Тут пахло холодною чистотою і чимось ледь вловимо металевим. Клара лежала на ліжку. Рівно. Майже урочисто.
Анонс
Так, зарано. Але в голосуванні перегмогло фентезі. Отже з 31 жовтня в 00.00 вийде друга частина (Не) істинних. (Не) істинні. Шепіт
Темрява відступила. Чи справді?
Друзі, читачі та всі, хто наважився разом зі мною заглянути в темряву! Маю для вас новину: роман «Біла темрява» завершено! Це була непроста, атмосферна й подекуди холодна подорож. Ми разом блукали коридорами таємниць,
Коли об'єктив камери плавиться від напруги...
Усім привіт, мої любі! ❤️ Вийшла 4 глава книги «Заборонений Кадр», і я просто мушу поділитися з вами цими емоціями! Схоже, ця фотосесія виходить далеко за межі звичайного робочого процесу... Кажуть, що бездзеркальні
Від "мі-мі" до "гр-гр" за мить (оновлення Порталу)
В «Порталі у Гріх» важко триматися однієї емоції, адже наша читачка і хлопці належать до зовсім різних світів. Те, що для когось нормальне і звичне, для іншого може бути неприйнятним чи дратувати. Брати щиро намагаються
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше