Книга vs Реальність: "Серце на передовій

У книгах ми часто читаємо про битви, мужність і любов, що проходить крізь біль.

Але хіба не так буває і в житті? 

 

Коли доводиться боротися не лише з ворогом, а й з власним страхом, сумнівами й розлукою.

Коли серце болить, але все одно б’ється — за когось, хто там, попереду. 

 

 А тепер твоя черга:

Поділися ситуацією зі свого життя, яка нагадала тобі сцену з будь-якої книги —

де ти почувалась/ся так само, як герой на передовій свого серця.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лірія Маєр
29.10.2025, 22:19:42

Раніше я була тою хто кохав, та постраждала, через зраду люди яку я вважала всім світом, та якось би не так боліло, як би зрада була із якоюсь другою людиною, але ні, зрадив зі своєю колишньою. Після цього я зрозуміла, що з мене досить, я хочу комфорту та стабільності від стосунків, та бути впевненою у майбутньому свому, тому я обірвала зв'язок болю. І зараз я кохана жінка вже як 4 роки, і ні разу не пошкодувала про свій вибір. І відкрию таємницю: до невдалих стосунків я зустрічалася тоді ще зі своїм чоловіком, потім ми з ним розійшлися, і тоді почалися моє жахливе життя терміном в два роки, в них я вигоріла та перегоріла. І вирішила їх закінчити, бо в них була як на пороховій бочці. Потім зійшлася із хлопцем тепер моїм чоловіком. І тут я можу сміливо сказати, що про такі стосунки та розуміння, підтримку мріє кожна дівчина.
Згодом я напишу про своє життя книгу тільки імена героїв будуть замінені, сподіваюсь вона буде цікавою.))
І в мене є ще одна фішка пере тим як піти, я не тільки спалюю мости, а ще й відплачуюю людям їхньою ж монетою, що відчули біль, що відчувала я. В такі моменти мене можна назвати запам'ятною, але я вам скажу, що це не злопам'ятність, а всього на всього....

Показати 4 відповіді
Ася Рей
30.10.2025, 15:30:41

Лірія Маєр, ♥️♥️♥️

avatar
Еларен Веш
29.10.2025, 20:11:11

Я з тих героїнь,які коли йдуть спалюють усі мости. Для себе я обрала комфортну, затишну історію в якій я можу бути собою. )))

Ася Рей
29.10.2025, 20:31:58

Еларен Веш, Еларен Веш, це дуже цікава позиція! "Спалювати мости" — це сміливо і по-геройськи, але я чудово розумію бажання обрати комфортну історію. Іноді саме такий "затишний притулок" і потрібен, щоб набратися сил, перш ніж знову піти у великий емоційний бій! Це теж своєрідний спосіб відновлення. Дякую за Вашу чесність!

Інші блоги
Хто ти? Що за монстр?
Казус з псевдонімом. Мені так смішно, що я не можу змовчати. І хочу зберегти в архіві. ❤️ Сьогодні отримала неймовірну підтримку від Ніккі Грант і Асі Рей, які з власної ініціативи вирішили кинути клич про мій марафон
До цього принц не був готовий...
— Плачуть? — перепитую я, завмираючи на місці. — Обидві? Габріас похмуро киває, витираючи лоб хустинкою. Вигляд у нього такий, ніби він щойно бачив, як Некрилаті Боги спустилися на землю, щоб особисто перемити посуд. —
Історія однієї хвороби
Вітаю! Написав ще одну маленьку розповідь однієї людини (що перше, що друге - усе вигадане). Але було цікаво - як це: "писати історію невиліковного?". Ну... нормально... Хоча, для мене і "Леді замку Саммерфелл" -
Набір на березневий марафон "Book-Connect"
За ці кілька місяців проведення різножанрового марафону взаємного читання особисто для мене "Book-Connect" став уже якоюсь ламповою читацькою традицією Букнет, яка об'єднує талановитих авторів різних жанрів, створює
Коли життя стає на новому схилі...
«Міняє картинки життя, немає назад вороття...» Ці рядки народилися з болю та усвідомлення того, наскільки ми стали беззахисними перед обличчям війни. Коли здається, що «життя не вдалось», бо втрати надто гіркі,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше