Ви зробили мій день!

Я навіть не очікувала, що все почнеться так швидко❤️

Щойно відкрила передплату на книгу «Після тієї ночі» а вас вже так багато. Це неймовірно. Дякую кожному, хто повірив у цю історію. Для мене ця книга особлива. Вона про біль, про вибір між совістю та почуттями, про те, як одна ніч може змінити все.
І знаєте, коли бачу, як ви читаєте мені хочеться писати ще більше. Попереду будуть розділи, які боляче переживаються навіть мені, авторці. Але й сцени, від яких серце калатає швидше.
Скажіть, будь ласка, ви більше любите момент примирення… чи коли між героями ще напруга, і вони борються з почуттями?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олеся Глазунова
29.10.2025, 16:24:21

Вітаю !!!
Бажаю відданих читачів та гарних продажів

Мілана Дарк
29.10.2025, 17:03:07

Олеся Глазунова, Дуже дякую ❤️

Інші блоги
Як просувати книги?
Якщо ви теж колись були із категорії "я не буду вести соцмережі", то ви зрозумієте мене краще за тих, хто віддався цьому легко. Три роки просто писала книги сюди. А до цього ще років п'ять взагалі не розуміла звідки
У Г А Д А Й К А : Чому ж він Альфонс?
Вітаннячка! Я до вас з черговою ВГАДАЙКОЮ. Тут мав би бути гарний арт, але світло сказало "Goodbye!". Усі арти у моєму Telegram. Вибачте, такі реалії... Веста з роману "Альфонс на годину" вирішила з'ясувати, чому ж
він зрозумів, що це не просто втома
Вже завтра нова глава «Одружених коханців» на Букнет починається з секунди, яку хочеться розтягнути на сторінку: Леона завмирає, слухаючи його серцебиття, його дихання, його запах. І Віктор не відштовхує. Навпаки
Обкладинка руцями 2.0
Вітаю усіх! Мені взагалі-то треба готувати новинку до старту, але після перших перемальованих обкладинок руки засвербіли оновити й решту. Раз почала, тож треба довести це діло до кінця. Тож зустрічайте оновлення ще двох
Глянь, кого нам Тарасько привіз
На зеленій рівнині стояло кілька автентичних місцевих будиночків, а за дерев’яними парканами паслися вівці. Як пояснив Тарас, це було місце, де варили традиційний овечий сир. Його дядько Степан жив тут по пів року, у туристичний
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше