Думки вголос

Сьогодні для мене важливий день, насправді, святковий. Давно помітив, що в такий день стаєш або балакучим, або дуже мовчазним. Отже)
Коли прагнеш написати книгу - це наче нав'язлива думка, майже наслання, яке пече и горить, але всякий час охолоджують думки про те, що скаже читач. Так от, вже за власним досвідом розумію - це маячня. Нема сенсу чекати. Якщо твір не якись прорив... Ні, не так. Навіть, якщо це дійсно цікаве, потрібен час та поширення. Я дійсно дуже вдячний кожному своєму читачу, але як щось зрозуміти, якщо їх небагато та нема відгуків? Коли закінчив книгу, була думка - ось почую, ось нарешті... Але, мабуть, все ще попереду. 
По-перше. Книга може бути просто нецікавою. Зараз є великий вибір, хоча читачу, який полюбляє книжки, тим більше відповідної тематики постійно потрібно щось нове. Але це нове не дорівнює аби чому.
По-друге. Читачу ще треба цю книгу знайти. Для цього має бути не тільки відповідна можливість пошуку, а ще й реклама. Але де та як її робити? Ау! Я тут! Так-так, кричи голосніше, може сусіди прийдуть)
Трете. Краще очікування - це новий твір. Якщо вже воно йдеться, то йти. 
Четверте, но важливе. Так, мабуть важлива мова в тому сенсі, що є більш поширені. Так, твір англійскою буде мати потенційно більше читачів. Я вже мовчу про монетизацію, бо поки не уявляю, як вона запрацює, якщо немає більше ніж відповідної кількості читачів. Але, писати українською це ж вибір. Нехай з помилками, но краще помилки, ніж помилковий вибір, гадаю.
Зараз важкі часи, але хіба було колись краще? Хіба видавники колись стояли в черзі за україномовними авторами? Видавці зараз теж, мабуть, виживають, їм краще переклад розрекламованної книжки надрукувати, ніж маловідомого автора. Тим більш, зовсім невідомого) Нечитаного)
Не знаю, для кого все це, мабуть для себе. Але висновок кожен раз тий самий, як у Джека Лондона: треба просто працювати. Тим більш, як ввимкнуться переклади на інші мови більш-менш якісні... Колись) Мабуть)
А поки що, є вже деякі наработки нового. Жанр - альтернативна історія. Час - десь середина 19 сторіччя. Місця рідні) Якщо буде цікаво - запрошую у нову подорож. Що вас найбільше цікавить у цій темі? Будь ласка, поділіться своїми думками у коментарях, щоб я знав, у який бік рухатися далі. Бо перша частина є, але далі рух ще не визначений.