Вона штовхнула двері свого кабінету блідою рукою, залишаючи ще більше місця для проходу. Ліара не була повною, але відчула певний укол заздрощів, дивлячись на спину стрункої, як кипарис, директорки.

— Сідайте в крісло.

Біля ніг господині розташувався великий світло-золотистий пес із короткою шерстю.

...

— Вибачте. — Майже прошепотіла Ліара, відчуваючи провину через те, що сталося з рослиною.

— Так. — Директорка поставила лікті на стіл, переплела пальці й поклала голову на руки. — Не варто ображати магічні рослини. Вони можуть помститися.

P.S. Ваші пропозиції по породі пса?)) 

«Володарка осіннього вітру» — нові розділи щодня о 16:00.

Ваша улюблена письменниця,

Ольха Елдер ღ

Телеграм-канал "Вільхова садиба"