Сьогодні — день, коли ми вшановуємо не просто літери, звуки чи правила. Ми вшановуємо душу народу, що звучить у кожному слові, реченні, у кожному подиху української мови.

Мова — це не лише засіб спілкування.
Це пам’ять і пісня, молитва і сила, ніжність і боротьба.
Це наша зброя, наша колиска, наш дім.

Нехай слово буде живим.
Нехай кожен автор, поет, письменник відчуває, що українська — не просто мова, а вічна душа нашої культури, яка у кожному з нас.

Пишімо, творімо, говорімо українською — з гордістю, з любов’ю, з відвагою.
Бо в ній — наше безсмертя.