Додано
27.10.25 12:27:01
У Татрах знову бачили Сірого звіра...
Новий розділ уже на Букнет!
Дорогі друзі і читачі, щиро запрошую вас у 30-й розділ книги “По слідах сірого звіра” — історії, що поєднує реалії міжвоєнної Чехословаччини й містичні легенди Татрських лісів.
У старій газеті «Popradské hlasy» від січня 1927 року з’явилася коротка замітка:
«Місцеві лісоруби стали свідками дивовижної події. У верхів’ях долини Тіхої спостерігали бій між велетенським ведмедем і невідомою істотою, яку описують як “високу, оброслу шерстю постать, що пересувається на двох ногах”. Обидва звірі зникли в хуртовині. Наступного дня на снігу лишилися лише глибокі вм’ятини та сліди крові».
Саме цей переказ ліг в основу нового розділу. Цього разу на сторінках оживає жорстока сутичка між ведмедем і сірим звіром.
Уривок...
«Щось масивне між деревами, важко розгрібаючи лапами сніг немовби чатувало на звіра. Величезна постать, що йшла на четвернеьках давно б вже налякала кого завгодно та тільки не вартового Татр. Він вийшов до звіра з темряви смерекового лісу. Не менш жахаючий ніж сам звір. Ведмідь не був схожий на хижака, якого звикли зустрічати в лісах люди, він був зовсім інший. Його спина була вигнутою і спадала радше на кам’яний хребет гори. Замерзла шерсть виблискувала під останніми променями сонця. Кожен його крок лунав немов удар молота об замерзлу землю і загрожуюче розносився по околицях лісу. Масивні лапи, з яких ніби серпи виступали чорні і гострі пазурі, що залишали на снігу заглибини. З його пащі виходив пар, а очі горіли жадібним поглядом до наживи, він дивився на сніжного звіра і прагнув свого...»
Хто з них виявиться справжнім господарем гір?
Читайте новий розділ тут: По слідах сірого звіра
А ви б повірили таким газетним свідченням, знайденим у старому архіві?
Дякую усім за увагу. Бажаю мирного неба!
Vladyslav Derda
247
відслідковують
Інші блоги
Додала жахаючий розділ до свого фентезі "Коріння ч2". Регулярно доповнюю цю пригодницьку історію). https://booknet.ua/account/novels/view?id=449621
Бажаю доброго дня і гарних вихідних, спільното! Мої читачі, звісно знають, що мій "народжений" був народжений для конкурсу КодВсесвіту. Звісно це не зовсім так, я почав його писати для того щоб "видихнути" після
Дві проди на “Старлайт” вже на сайті. Вас чекає трохи смачної терапії. А мене чекає моє ліжко. Всім теплої ночі. — Як минув день у містера Глоу? — запитала, згадавши про свого незвичайного пацієнта-дерево, який
Поки інші автори зʼясовують між собою, які коментарі кому можна писати, я радію їм всім. Для мене набагато гірше, коли коментарів взагалі немає. І на ті, що можна вважати токсичними, стараюсь реагувати нормально. Тож не соромтесь
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ Ми вже майже на фініші цієї великої подорожі. Останній розділ першої книги циклу «Шелл. Хроніки загубленого щоденника» виявився настільки масштабним, що я вирішила розділити
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже цікаві свідчення зі словацької газети.
Ромул Шерідан, Так, дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати