Прода з Деном вже на сайті)))

Нарешті вони зустрілися. Та що ця зустріч принесе Дену?

Правила його гри

Ден вдихнув повітря на повні груди й рушив до неї.
По тілу пробігло легке хвилювання — не через страх, а через невідомість. Вони не бачилися так давно, що він уже не був певен, як вона відреагує.

— Сподіваюся, там не лише сік, — озвався він, опершись ліктем на барну стійку поруч. — Інакше ти виглядатимеш занадто… жалюгідно.

Фраза прозвучала в їхній звичній, напівжартівливій манері, тій, яку  розуміли тільки вони двоє. Ден широко посміхнувся, намагаючись зробити тон легким.

Со-ян повільно повернула голову.
Її очі — темні, глибокі, з ледь помітним блиском подиву — зустрілися з ним. У цій миті щось у ньому застигло.

— Ден? — здивовано прошепотіла вона, наче не вірила власним очам.

— А ти чекала когось іншого? — він намагався жартувати далі, але відчув, як упевненість тане.
Тепер, дивлячись на неї, він усвідомив: перед ним — не та дівчинка, яку він колись захищав, а доросла жінка. І цілком можливо, що вона тут не сама.

Погляд Со-ян неспокійно ковзнув убік, потім — ще раз. Вона почала швидко озиратися, ніби когось шукала. І Ден зрозумів.
Його усмішка зів’яла.