— ...потрібно відчути, де найтонший шов простору навколо тебе. Це може бути будь-який напрямок...

У голові Ліари раптом сплив образ. Дуже тонкого шва, зробленого в повітрі, наче шовковою ниткою.

— Розірви.

Хрьось!

— Святий Ліаме!! — Ліара здригнулася й розплющила очі, коли Мейсі й Дерек закричали.

Їхня кімната на шостому поверсі зникла. Вони всі стояли у величезному холі білосніжного храму. З кожного боку були мармурові важкі лави для парафіян. Попереду вівтар із помостом. Над головою кришталеві люстри із залізними кріпленнями для розпечених свічок.

Дівчатам би обмінятись кольором очей, але ми закриємо на це... очі)) 

«Володарка осіннього вітру» — нові розділи щодня о 16:00.

Ваша улюблена письменниця,

Ольха Елдер ღ

Телеграм-канал "Вільхова садиба" 

P.S. Попередня історія з релігійною тематикою доступна для безкоштовного читання тут