Анотація до книги "Турецький Джинн"

Розлучення. Для когось — це трагедія, привід для депресії, сліз і фатальних вчинків. Для мене — запізнілий крок. І замість того, щоб оплакувати втрачені роки, я метушуся в пошуках п’ятого кута, намагаючись розгребти проблеми, залишені колишнім.
Я даю собі п’ять днів, аби перевести подих і набратися сил для подальшого протистояння. Їду до Туреччини, прихопивши з собою подругу дитинства.
І ось, у хвилину слабкості, скаржачись на долю, я зопалу вигукую: «Ну де ж ті чоловіки, які вирішують усі проблеми одним клацанням пальців?» Дивовижно, але всесвіт почув мій запит і надіслав… «щастя». Тільки, як водиться, невчасно.
За законом жанру, його думка категорично не збігається з моєю… Він мчить на повній швидкості, з напором асфальтоукладальника… Утрамбує? Хай спробує!

Це буде емоційна, колоритна і, сподіваюся, незабутня подорож.
Буде Туреччина, буде спека, буде чоловік, від якого краще триматися подалі… але хіба героїні романтичних романів коли-небудь слухають здоровий глузд?
А ви вірите, що всесвіт може почути наші бажання і надіслати «джинна» саме тоді, коли ми найменше до цього готові?

Пропоную своє бачення героїв:
Аліса

Демір 

Приєднуйтеся, я старатимусь зробити так, щоб вам було цікаво читати.
(Жодних примусів, принижень тощо).