То хто кого приборкав, крихітко? Мега знижка!

Всім привіт, мої хороші!

 

   Сьогодні  діє   знижка  на   дууууже  пристрасну ,  спекотну  і  емоційну  історію  кохання.  Якщо  ви  її  ще  не  читали ,   запрошую.  Не  пошкодуєте!❤️

То хто кого приборкав, крихітко?

Анотація до книги "То хто кого приборкав, крихітко?"

     Макс-затятий холостяк. Брутальний самозакоханий красень, який вважає що жінки потрібні лише для розваг. В нього їх було стільки, що вже збився з ліку. Він типовий поганий хлопець.І це безтурботне життя його цілком влаштовує.Та коли ця рудоволоса відьмочка з тілом богині наче цунамі увірвалась в його життя, вона ледь не залишила його без чоловічої гідності і з перших хвилин позбавила спокою та перевернула все догори дригом.
     Аня-самовпевнена красуня, яка любить ризик, екстрим і небезпеку. Їй подобається її життя але вона мріє зустріти справжнього, пристрасного чоловіка, про яких так любить читати в жіночих романах...

Історія Макса і Ані -третя книга циклу "Кохання з присмаком небезпеки"

#Мега пристрасно
#Чуттєво
#Емоційно
#Відверто
#Перше справжнє кохання
#Протистояння характерів
18+

❤️

Уривок:

     Аня крикнула з переляку і з її рук впала пластикова пляшка з водою. Здається вона навіть не дихає , тільки дивиться своїми величезними очима на пістолет який цілиться їй в голову. А в мене серце вистрибує і дихалка збивається. Скучив за нею. Але, трясця! Я ж щойно міг її вбити…

    - Якого біса? - кричу і вона тільки тепер підіймає очі до мого обличчя. Бачу як видихає з полегшенням. А я поки що не можу. 

    - Йоханий бабай! Максе! Ти що придурок? Я мало не впісялась. - кричить поклавши долоню на   груди.

    - Сама дурепа. Ти якого біса тут забула? Я міг тебе пристрелити. 

    - Я орхідеї поливаю. Саша просила. - трендець! А попередити якось не можна було? Через якісь квіточки я мало не зробив непоправного. Невже вона цього не розуміє? - А ти чого тут бігаєш , пістолетом розмахуєш? 

    - Я думав що це до Руса на хату якийсь бандит увірвався .

    - Ну, взагалі то так і є. Ось він. Переді мною. - фиркає. Підіймає з підлоги пляшку і йде в кімнату. А я наче під гіпнозом , слідкую за кожним кроком , за кожним рухом. Ближче потрібно. Аромат  волосся хочу вдихнути , м'якість і тепло тіла відчути . В горлі пустеля. Як же дико я її хочу. Торкатись , зминати , пестити , зацілувати . Всю. 

    Вона виходить з спальні в ванну , там знов набирає воду і йде на кухню. Проходить повз навіть не   звертаючи на мене увагу, наче я порожнє місце. Ображається чи що? Ну, ми звісно багато чого наговорили один одному під час останньої зустрічі, але ж мене відпустило, чого вона досі казиться?  А мене цей ігнор починає дратувати. Вона що навіть не згадувала про мене за ці дві доби? Не  думала , не сумувала , натомість я не можу її з голови викинути. Весь час згадую нашу божевільну ніч і все решта.

    Коли Аня вчергове з кам'яним обличчям проходить біля мене, в мене зриває гальма... Різко притягую її до себе і з несамовитим голодом впиваюсь в солодкий ротик жадібним поцілунком . Язик відразу сплітається з її язиком наче влаштовують бій на виживання. Сам дивуюсь почувши свій власний стогін. Бо смачно. Бо так трясця кайфово, що дах зносить. Це саме те що хотілось. Долоню відразу занурюю в її волосся на потилиці щоб не сміла навіть намагатись відштовхнути . Бо я чорт  забирай думаю про це вже майже дві доби. Але замість цього, Аня просовує руки під мою куртку ,   обіймає мене і відповідає на поцілунок так само голодно. Дідько! Ну як можна бути такою офігенною  і смачнючою? Опускаю руки на сідниці і втискаю в себе. Аня застогнала а мене обдало жаром від п'яток до потилиці. Оце штирить, трендець ! Як же я її хочу . Сказитись можна. Підіймаю за стегна і    притискаю до стіни своїм тілом. Вона знов ахає.

     - Що ти робиш зі мною, відьмочко? Хочу тебе. Так хочу , Аня. - опускаюсь з поцілунками на шию  а руки вже під кофточку пробираються і розстібають бюстгальтер.

     - Чшшш. Зупинись ! - намагається опуститись на підлогу . Опускаю , але не відпускаю. 

     - Що? В ліжко хочеш? - запитую не розуміючи  що не так. Вона скептично підіймає брови і скидає з себе мої руки.

     - Дорогенький , ти забув? Ти ж не трахаєш двічі одну і ту ж бабу. – нагадує мені мої ж слова сказані зі злості. Посміхаюсь і знов притягую до себе .

     - Я ж казав , тобі щастить. - нахиляюсь щоб поцілувати а вона кладе долоню на мої губи.

     - А от тобі , ні . Вибач велетню , та доведеться тобі повертатись до твоїх шльондр. Я на інтим не налаштована . Настрій не той. - пропалюю цю зміюку поглядом і стискаю кулаки. Здається ще слово і реально скручу їй шию...

Знижка  тут!

 

Приємного читання! 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віра Мельник
31.10.2025, 21:56:10

Привіт! Дуже цікаво! запрошу почитати мою книгу і підписатися.

avatar
Наталія Силенко
25.10.2025, 16:43:48

Ох, та крихітка, приборкала такого Лева!)))

Тетяна Калинова
25.10.2025, 16:51:38

Наталія Силенко, Така вона... ))) Дякую, люба, що ви зі мною! ♥️♥️♥️

avatar
Даніка Рейвен
25.10.2025, 15:25:54

Бомбезні книги ♥️♥️

Тетяна Калинова
25.10.2025, 15:58:43

Даніка Рейвен, Щиро дякую, моя хороша. Мені дуже приємно. ))) ♥️♥️♥️

Інші блоги
Знижка ? 25%
Сьогодні діє знижка на книгу Мія. Продана невинність https://booknet.ua/book/mya-prodana-nevinnst-b420714 - Ти якийсь сьогодні неуважний. Ти хоч чув, що говорили на нараді? - чіпляється до мене Антон. Конференц-зал усі вже покинули, залишились
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Ні про що, для настрою
Не маю зовсім часу на оті всілякі комікси, та й день не те щоб сповнений приводів для радості, тож ось вам веселі ігри для гарного настрою. Палка сцена в “Котик для Вищого” де вишнева наливка і пару пивних шотів
✨остання знижка в передплаті!✨
Любі читачі! Сьогодні, 20.11 діє остання знижка в передплаті на книгу Потраплянка для Лиса ! Якщо ви давно хотіли, але відкладали цю покупку — не поґавте цієї можливості! Це найнижча ціна на книгу, дешевше вже не
Не забувайте брати велосипеди!
Ми опинилися перед величезними дерев'яними воротами, оббитими металевими бляхами. Вони були настільки масивними, що скидалися на вхід до фортеці. З обох боків воріт стояло по страшенній рогатій
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше