Тут — кілька цитат, вирваних із серця моїх героїв. Це їхні думки, сумніви й зізнання — найщиріші, бо вимовлені тоді, коли мовчати вже неможливо. Можливо, серед них ти впізнаєш і власні почуття.

1. «Тут неможливо нічого прорахувати. Почуття не слухаються логіки. Вони не визнають списків, планів чи меж. Є лише серце — воно обирає саме, і завжди тоді, коли ти найменше готова. І ось, зробивши лише один крок назустріч відчуттям, ти вже опиняєшся посеред роздоріжжя, там, де ніколи не мала бути, але де, можливо, тебе й чекали від самого початку.»

2. — Можливо, — відповів після короткої паузи. — Усе залежить від того, як на це дивитися. Я радше закурю цигарку, що шкодить мені, ніж скажу чи зроблю щось, що може отруїти життя іншим.

3. «І я подумала: можливо, краще б я впала туди, у холодний струмок унизу, ніж опинилася тут — у пастці власного серця, що вже давно обрало власника.»

4. «І, вдивляючись у темряву, я зрозумів:

Мія стала тим світлом, якого мені не дозволено торкатися, але без якого я вже не зможу жити.»