Усе почалося випадково. Один погляд, одна розмова, одна ніч… Вона не мала нічого означати. Але саме після неї світ змінився. Відстань, час, чужі люди... Ніщо не здатне стерти те, що живе в серці. Кажуть, є кохання, яке стається лише раз. І якщо воно твоє, то знайде тебе знову.
А ви вірили колись у почуття, яке не згасло навіть після розлуки?
Ох, таке складне питання, яке залежить від "багатьох чинників".
Тут і питання - чи ми кохаємо образ, чи дійсно людину? І наскільки взагалі можемо пізнати іншу людину? Питання також у тому, чи існує кохання незалежно від вчинків людей, і чи здатні ми любити "безумовно". Чи ми кохаємо саму людину, чи те, як відчуваємо себе поруч із нею? І зрештою "метелики в животі" - це попередження триматися подалі чи ознака чогось справжнього й хорошого?
Я б сказала так... є люди, яких уже немає серед нас, але ми можемо нести кохання до них крізь усе життя.
Тоді чому ж ми не можемо кохати після розлуки чи відстані? Якщо навіть смерть коханої людини не здатна забрати наше почуття, то що тоді здатне? (окрім очевидного де були зроблені неприпустимі речі)
Ну і, мабуть, головне питання... чи віримо ми, що десь у світі є "наша" людина?
І чи всі ми отримаємо свою історію кохання…
Іноді люди втрачаються без вагомих на те причин, а потім зустрічаються через 10,20 років в все одно мають почуття одне до одного)
Тому я однозначно вірю) Але думаю, що це рідкість)
Ще трішки ...і ми полетимо у Китай. І почнеться наша історія з ...кота. Котам в принципі перельоти так собі даються. Тому я вирішила: нехай сам розповідає про свої пригоди та переживання. Негоже позбавляти такого філософа
Іноді доводиться визнавати, що місце, на яке покладав стільки надій, виявилося зовсім не таким, як ти очікував. Я прийшла сюди з любов'ю до історій, бажанням ділитися власними світами, знайомити читачів із персонажами
Привітики☺️✨️
Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман Залежність Ворона❤️ Любите владних і небезпечних красунчиків? Тоді вам сюди) Уривок: — Відпусти, — намагалася надати голосу впевненості,
Вітаю))) книга Вибір Місандеї Вітаю любі читачі))) Отже наша команда " Місі і три товариша " Продовжує нас з вами дивувати своїми пригодами)) І сетуаціями від яких палахкотять щічки))) Жанр : Слеш, гет, еротика,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, таке складне питання, яке залежить від "багатьох чинників".
Тут і питання - чи ми кохаємо образ, чи дійсно людину? І наскільки взагалі можемо пізнати іншу людину? Питання також у тому, чи існує кохання незалежно від вчинків людей, і чи здатні ми любити "безумовно". Чи ми кохаємо саму людину, чи те, як відчуваємо себе поруч із нею? І зрештою "метелики в животі" - це попередження триматися подалі чи ознака чогось справжнього й хорошого?
Я б сказала так... є люди, яких уже немає серед нас, але ми можемо нести кохання до них крізь усе життя.
Тоді чому ж ми не можемо кохати після розлуки чи відстані? Якщо навіть смерть коханої людини не здатна забрати наше почуття, то що тоді здатне? (окрім очевидного де були зроблені неприпустимі речі)
Ну і, мабуть, головне питання... чи віримо ми, що десь у світі є "наша" людина?
І чи всі ми отримаємо свою історію кохання…
Іноді люди втрачаються без вагомих на те причин, а потім зустрічаються через 10,20 років в все одно мають почуття одне до одного)
Тому я однозначно вірю) Але думаю, що це рідкість)
Mary J, Як гарно ти сказала… Мабуть, справжнє кохання не потребує пояснень. Воно просто живе в нас, навіть коли все інше змінюється
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати