Оповідання ,, Премудрість Божа ''

Оповідання

 

«Премудрість Божа»

 

У Господа Батька нема нічого випадкового. Все у світі — від подиху вітру до руху зорі — виконує свою функцію, визначену ще до початку часів. Так діє Божа премудрість — невидима гармонія, в якій навіть протилежності служать одній істині.

 

Господь Батько — початок усього. Від Нього народжені Син і Дух Святий. Божий Син є відображенням Отця — Його копія, тільки менша за величчю, бо вийшла з Нього. І як Син у Отці, так і Отець у Синові. Дух Святий — подих Божий, що пронизує їх обох і діє у світі, оживляючи творіння. Усе походить від Отця, через Сина, в силі Духа Святого.

 

Та й диявол не є випадковістю. І він, хоч і противиться добру, не може вийти за межі дозволеного Богом. Коли сатана прагне осудити або звести людину, зупиняє його Господь. І тоді Господь Син, говорить:

— Нехай Господь Батько заборонить тобі!

 

Бо лише Батько є джерелом усієї влади — і добра, і суду. Йому підкоряються всі: Син, Дух, ангели, люди і тим більше диявол. Так здійснюється премудрість Божа: через Сина — любов, через Духа — дія, через випробування — очищення.

 

І тоді стає зрозуміло, що гармонія — це не тиша без руху, а досконалий порядок, у якому навіть боротьба має свій сенс. Бо все, що є, — від Нього, через Нього і для Нього. І в тому — вічна Божа премудрість.

 

 

---

 

Післямова душі

 

Коли людина страждає, вона часто запитує: «За що?» Але з часом розуміє — не за що, а для чого. Бо через біль відкривається розуміння. Через втрату — смирення. Через прощення — справжня сила.

 

Душа, що пізнала Господа Батька, починає бачити Його руку в усьому: у добрі й у злі, у радості й у смутку, в житті й у смерті. І тоді вона вже не сперечається, не шукає вини, а лише дякує.

 

Бо розуміє — навіть коли її ранить, Господь лікує; навіть коли відбирає, Він готує до більшого. І тоді серце стихає, а в тиші народжується найвищий дар — віра в Премудрість Божу, що все робить на благо тим, хто любить Його.

І тому є саме головне, Бог є: Бог є Батько, є Син, є Дух Святий. 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юра Полюхович
25.10.2025, 20:45:57

Амінь

Інші блоги
Хлопці знайшли собі заняття...
На жаль, не те, яким займалися п'ять глав до цього ☺️ Я зачинив засув сам. В вагоні пахло квітами й холодним чаєм із вечора. Ліжко було застелене, нічим не нагадуючи ложе, де ще кілька годин тому ми змагалися в чуттєвій
Хвастаюся!
Коротше, я досі в шоці і не знаю як воно так склалося? Тож просто повихваляюся :) А ще мені тут сказали, що мої комікси нагадали "Врятувати шостого" то це комплімент чи образа? Самостійно перевірити можна тут
Трішки ностальгї....
Іноді так приємно піддатися теплій ностальгії, відкласти всі справи і просто посмакувати ті моменти, коли сцени народжувалися в голові абсолютно несподівано. Буває, сидиш над текстом і навіть не підозрюєш, що за частку
Олівія
Знаєте, герої не народжуються одразу сильними, впевненими чи такими, якими ми їх бачимо на піку сюжету. Вони проходять довгий шлях через сумніви, випробування, зміну стилю та навіть поглядів на життя. Наша Олівія — не
Гіфка до нової глави Пантери♥️☺️
​— Кохана, я не можу цілувати кішку — це якось занадто дивно. А я так хочу знову відчути твої губи, — усміхнувся я. ​Пантера фиркнула і зненацька стрибнула на мене, поваливши спиною на мокру землю. Щось мені
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше