Коли історія народжується з хаосу, ти не завжди одразу розумієш, про що вона насправді. Ідея прийшла раптово і дуже мені сподобалась. Це вийшов цікавий експеримент із формою.

Три будинки. Три долі. Три способи втекти від правди.
Лікар, який колись поставила фатальний підпис, і відтоді не може стерти його навіть із власної совісті.
Жінка, що виживає за інерцією. Не живе, не бореться, просто пливе, сподіваючись, що біль розчиниться сам.
І бізнесмен, котрий навчився будувати імперії на кістках чужих поразок, поки власна душа гниє під блиском успіху.

Муха — просто спостерігач. Вона літає між ними, торкається запаху брехні, байдужості, страху. Вона нічого не розуміє, але бачить усе. І в цьому, мабуть, найстрашніше: іноді бути поза людськими емоціями — означає бачити правду.

Я закінчила цю історію. Коротку, дивну, трошки абсурдну. Це було цікаво))

ЧИТАТИ НОВЕЛУ