Якщо ви в цьому розділі Життя після здогадаєтеся про щось - або когось - важливе, то ви молодець)))
Якщо ні, читайте далі, і в третій частині пазли складуться. Читайте уважно, випадковості не випадкові ;)

Був теплий травень. Ми з Давидом сиділи в кафе. І займалися неймовірно дивними речами – говорили про дрібниці: про погоду, про те, до яких країн хотілося б злітати, про свої мрії. Не глобальні, а такі, більш приземлені. Про глобальні було страшно розповідати. Мені мріялося опинитись на теплому острові, де навколо ні душі — лише океан, чайки, коктейлі… Хотілося додати: «І ти», але я стрималась. Не варто. І так зовсім нещодавно ледве не зірвалася. Ледь не зруйнувала все — словами, почуттям, яке палило мене до кісток. Я Холодна Леді. Мені не можна горіти. Я ніколи не вийду з цього дряного світу. То нащо руйнувати те крихке, що маю, словами, на які він не зможе відповісти?..

Офіціантка принесла нам холодні коктейлі. Давид вирішив здійснити одну мою маленьку мрію прямо тут і зараз. Я вдячно усміхнулась, зробила ковток. І цієї ж миті щось змінилося. Повітря натягнулося, мов струна. На обличчі Давида заграли жовна, а погляд миттєво спалахнув чорним вогнем. Я швидко перевела погляд туди, куди дивився він.

Тут мені більше подобається Давид



А тут Віра




А вам яка ілюстрація до душі? Щось Sora сьогодні халтурить)
Ах, оновлення тут! Через день о 19.00
❤❤❤