Додано
19.10.25 19:59:43
Колись це мало статися. Так чому не зі мною?
Дійсно... Чому?
Напевно, зараз мені має бути соромно, але чомусь мене переповнюють зовсім інші відчуття.
Я лежу поруч із чоловіком, поклавши голову на його здорове плече, і вперше із загибелі Сергія відчуваю себе спокійною і захищеною. Рука Артема перебирає моє волосся, а я відчуваю його подих на своєму обличчі, розслабившись і насолоджуючись цими забутими відчуттями.
Але поступово до мене приходить усвідомлення того, що щойно сталося, а разом із ним мене накриває хвиля пекучого сорому. Вона стискає мої нутрощі та викликає біль під ложечкою…
— Ой! — вигукую я. — Що ж ми наробили…
— А на що це схоже? — посміхаючись, ставить зустрічне питання Артем.
— Я… Я ні з ким не була після смерті чоловіка…
— Колись це мало статися. Так чому не зі мною?
Оновлення щодня о 00:00!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДарія дуже переймається, бо вважає це що сталося майже зрадою.. Настав час віпутите минуле! ❤️ ❤️ ❤️
Olexandra Novatska, Так, Дарія гостро реагує...
Дякую!
Дійсно ..А чому й не з ним..
Тільки от Дарія не з тих хто з ким небуть.
Оксана Морус, Це Артему ще треба зрозуміти...
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати