Ні на що не натякаю… але час знайомитись з Максом

Трохи більше про головного героя та знайомство з новими персонажами вже опубліковані.

Цитата для підігріву:

Хтось поклав руку на моє плече. Я повернувся. Кріс. Сукня ледве трималася на плечах, погляд холодний, впевнений, ніби все довкола створено для неї. З дитинства звикла, що двері відкриваються самі. Батько — бізнесмен, мати — телеведуча, догоджали як могли своєму чаду.

— Ооо, Максюша, ти тут, — мене перекосило, ненавиджу, коли вона мене так називає.
— Що тобі потрібно?
— Не будь злим. Ми ж просто посварилися.

Я зітхнув. А Свят тактовно звалив, роблячи вигляд, що комусь дзвонить.

— Ми розійшлися, Кріс. Є різниця.
— Це тимчасово, — вона зробила крок ближче, в ніс мені вдарив сильний аромат її парфумів. — Поїхали до тебе. Ми поговоримо.
— Ні.
— Ти ж не серйозно?
— Абсолютно.

Вона посміхнулась, але очі зрадили. У них читалося роздратування.

— Ти колись навчишся відпочивати?
— А ти — слухати?