Поліцай вставив ключ у замок ланцюга, але замість того, щоб відкрити, підняв руку і великим пальцем стер сльозу з її щоки, ще більше розмазуючи бруд на обличчі:

— Вмилась — і вийшла б із тебе симпатична нічна фея. 

У поліційному відділку виявився лише один поліцай, який уже дрімав. І в приміщенні, на подив Ліари, було дуже тепло. Її сонно прийняли й так само сонно провели до заґратованоної камери. Молодий поліціянт, ледь переставляючи ноги, дістався свого стільця і, безвольно гепнувшись, одразу ж захропів.

Ліарі пощастило. Він міцно спав, як убитий.

Не збираючись затримуватися у відділку на всю ніч, вона просунула руку крізь ґрати та торкнулася пальцями замка. Намацавши отвір, вона переможно усміхнулася.Раптом за її спиною почувся насмішкуватий голос:

— І куди самотня дівчина зібралася проти ночі?

«Володарка осіннього вітру» — нові розділи щодня о 16:00.

Ваша улюблена письменниця,

Ольха Елдер ღ

Телеграм-канал "Вільхова садиба"