Пако, або як створити найбезглуздішу гру у світі✍️

Саме так. Розмовна гра, в яку грали герої "Землі Гарантів" не має жодного сенсу :) Думаю, ви чудово зрозуміли це з уривку:

— Отже, Пако плив на кораблі додому.
— Пако… — А це не так і легко. — Загубився в морі.
— Пако знайшов компас у старій скрині штурмана.
— І впустив його за борт.
— А ти швидко схоплюєш! — Він задумався, але лише на мить, перш ніж видати: — Компас був золотий. Трейвін прийняв його як плату, та направив корабель Пако додому.
Намудрував так намудрував. Я про гарантів і забула. Хитнувши головою, за мить оголосила:
— Я програла.
— Ще є шанс відбитися, — підбадьорював Ларіон, хоч я зовсім і не засмутилася.
— Е, ні. Я б нагнала на нього групу розбійників-дельтарій, а це смерть, тому й програш.

Нісенітниця, хіба ні? Навіщо ж тоді ця гра взагалі існує? А все дуже просто: її головна мета — скоротити час. Мандрівки по Землі Гарантів бувають дуже довгими. Для прикладу, площу Андраса (≈4.9 млн км²) можна порівняти з половиною площі всієї Європи. Подорож від одного краю до іншого на кареті без переміщень у просторі займає близько місяця. Враховуючи, що міста розкидані по континенту не щільно, самі лиш поїздки між ними спокійно забирають кілька днів. У таких умовах, щоб не з'їхати з глузду від нудьги, люди й вигадали гру, в яку можна грати безперестану, доки розмова не дійде до абсурду.

Суть правил "Пако"

Є два гравці: оповідач і опонент. Оповідач озвучує дію або стан, що стосується однойменного умовного героя Пако. Обов’язкова умова: дія чи стан мають бути не постійними! Наприклад, «Пако співає пісню» — добре, бо спів завершиться. «Пако сумний/-а» — добре, бо настрій змінний. «Пако має скелет» — не зараховано, якщо мова йде не про вміст шафи.
Після заяви оповідача опонент висуває переконливу причину, чому опис попередника не відповідає дійсності. Його задача — заперечити стан Пако або зробити так, щоб виконання заданої оповідачем дії було неможливим. Гравці по черзі накидають контраргументи, змагаючись у дотепності, поки один із них не зможе відповісти. Головна умова аргументу: не вбийте Пако! Якщо Пако помирає, тоді програє той, чия репліка його й убила.

Отже, запитання. Як ви гадаєте, чи є якийсь прихований сенс у цієї гри та чи можна винести з неї хоч якусь практичну користь?

А кому нудно чи вже затекли ноги від довгого сидіння в кареті, кидаю умову.
Пако зберігає у шафі скелет — спробуйте заперечити ;)