А ви хіба не пам’ятаєте її?

— Красильников, — відчиняючи двері в приймальню, кличу свого ад’ютанта, — зайди до мене.

— Так, пане полковнику.

— Сідай і бери печиво. У мене до тебе питання не по службі. Ти ж служив під командуванням Семененка?

— Так точно! Так, я до вас потрапив якраз після того, як Семененко списався. Я ж вам усе про нього розповів, здається…

— Мене зараз не він цікавить. Що ти можеш сказати про його сестру?

— У якому сенсі?

— Розповідай усе, що ти про неї знаєш…

— Та ніби особливо й розповідати нічого. Дарія вдова. Її чоловік загинув від ножа хулігана, заступившись за дівчину, коли йшов зі зміни. Вона залишилася із сином. Найцікавіше, що вони з Денисом Антоновичем двійнята, хоч і не скажеш, на перший погляд. Хоча характер в обох ще той. А так… більше нічого особливого. Чоловіка вона свого дуже любила. Коли його зарізали, переживала сильно. Якби не синочок та робота… А ви хіба не пам’ятаєте її? Це ж вона вас оперувала й лікувала потім, коли ви із себе Круглого зображували…