Вітаю, друзі)

Поспішаю до вас із новим розділом "Спадщини Троїстої Богині"!✨

Намацавши гострий камінець, що зачепив поділ, вона смикнула його і опустила очі вниз. Ледь помітний кутик аркуша визирав з-під низу трону. Опустившись, принцеса підняла його і розгорнула. Сторінка була вкрита напівпрозорими зображеннями зірок та фаз місяця. Досить стара, та жодних згадок про книгу, з якої вона була вирвана не зазначалось. Аденна пробігла очима по каліграфічно виведеному сріблом тексту:
І враз омана заполонить королівство і не знатиме воно спокою, допоки не зійде на світ спадкоємець Богині боротися з ним не на життя, а на смерть. І дарує Богиня йому потрійну силу, що міць свою черпатиме із нескінченної магії Її. І навчить його Богиня долати смерть, біль і темряву. І тільки єдиним спадкоємець зможе здолати оману. Тільки єдиним зможе він дарувати життя. А як ноша стане непосильною, єдиним зможе він передати силу тому, кого любить, до кого байдужий і кого ненавидить водночас. Та схилить свою голову перед ним і Богинею. І омана продовжить отруювати королівство, поширюючись на все довкола, доки сонце не почорніє. Коли ж спадкоємець вистоїть – омана розсіється, а світ заживе у істині, радості і вдячності Богині.

– Ти викликаєш у мені відчуття, давно забуті...

Аденна затамувала подих.

– Які це? – вона намагалась звучати невимушено, та серце раз по разу видавало її.

– Відчуття дому. Тепла, затишку…Любові.

– Любові? – перепитала вона, притулившись до залізних дверей.

– Хай як ти її цураєшся, вона сама тебе знайде. І ти усвідомиш, що боятись її не варто.

Принцеса не могла позбутися відчуття, що не хоче залишати бранця. Він слухав її, підтримував і давав дуже цінні поради. Їй рідко щастило знайти таку цікаву людину. Серце стискалось щоразу, як його голос ставав ближче. Неначе він так само притулився до дверей, як і вона. Неначе він геть близько і між ними немає простору, що відділяв би їх.

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️