Дилема...

Є два варіанта кінцівки. Погана і хороша, логічно. Але я не вирішила що саме буде. Зробити хорошу - дописати - забути. Зробити погану - є простір для другої частини але можна і не продовжувати. Я не хочу робити банальний хепі енд як у більшості книг... Але писати другу частину я напевно не буду, хоча я вже так прикипіла до героїв що ще не знаю. Тому, якщо у вас є ідеї що можна такого зробити в моїй ситуації, пишіть, буду рада почитати :)

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
15.10.2025, 21:26:29

Пишіть ту, яка логічна. Не треба робити фальшивий фінал і зводити все до ХЕ тільки тому, що всі так роблять. Люди іноді розстаються. Але якщо відчуваєте, що ви на місті ГГ залишилися б — влаштуйте їм гучне весілля і нехай живуть собі спокійно.

Densmor
15.10.2025, 22:12:31

Ірина Скрипник, Дякую за ваш коментар! Так, це, напевно, найкраще що я зможу зробити для книги. Це дати жити своє життя героям

Інші блоги
Спеціальна валентинівська рекомендація! ❤️
Вечір 14 лютого — це той час, коли можна зупинитися, вдихнути і просто подякувати тим, хто поруч. Я щиро вдячна, що ви зі мною! Що ви відкриваєте мої книги, переживаєте разом з героями, пишете мені про свої емоції. Кожен
Список учасників марафону взаємного читання
Це було складно. Можливо, я щось пропустила. Тому, будь ласка, подивіться нижче, кого вам варто прочитати і напишіть: чи згідні ви з такою чергою? Про всяк випадок нагадаю правила: 1. Прочитати треба 50
Арі та її гарем вітають ♥️
Вітаю всіх, хто любить переходити одразу до солодкого! Арі та хлопці попросили мене передати вам привітання ♥️ Від Аріадни, Ліама, Джоша, Кая та Дрейка: «Сьогодні 14 лютого, і ми всі четверо (ну добре, п’ятеро,
Хто пам'ятає життя без телефонів?)
За часа древніх богів, коли по землі ходили Ксена і динозаври, у людей не було смартфонів... Звучить як страшна казка для сучасних людей, еге ж?) З села чуються голоси домогосподарок, десь вдалині проїхав трактор, корови
Гораль. Не дам тобі піти — нереальне кохання!
Тихої ночі, любі! Історія нереального кохання — оновлена! ✨✨✨ Поклавши руки на отвори торпеди, звідки дує тепло, дивлюся у вікно, де чоловіки буксирують мою машину на евакуатор. Я ж ловлю себе на думці: а що я
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше