До них наближався кремезний чоловік у темній броні, яку вже встиг закоптити вогонь і подряпати битва. Важкий шолом він ніс під пахвою, тож було видно коротке чорне волосся, вологе від поту, й обличчя з блакитними очима та старим шрамом від меча на правій щоці. Це був Далек Вельрон, командир варти. Його слова супроводжувала навмисна усмішка, щоб відвернути від темних думок після бою.

— Усі мене шукають, а ви, виявляється, й з місця не зрушили! — продовжив він, переводячи дух і жартома хитнувши головою. — Після такого пекла сидите тут, наче на ярмарку перепочинок узяли.

Власне, а що було покращено? По-перше, зазначив довжину волосся. По-друге, уточнив на якій конкретно щоці знаходиться шрам та від якої він зброї, щоб розуміти його приблизний вигляд. Вирішив попопередити про це людей, істот та прибульців, які вже встигли прочитати минулу версію його опису, щоб в майбутніх розділах не було непорозумінь)) 

Читати —  "Оклейн: Платиновий з Ронура".