Повертаюся додому до свого холостяцького барлогу й оглядаюся по сторонах. Уперше за кілька місяців із тугою дивлюся на ту порожнечу, яка мене оточує. Крім голих стін та вбудованого обладнання: ліжко, шафа, письмовий стіл з ноутбуком — у спальні. Пральна машина-автомат у ванній кімнаті й кавоварка на кухні. Що мені ще потрібно?

У другій кімнаті досі лежать не розпаковані після переїзду коробки.

Жінок я до себе не вожу, та й на їхній території не буваю. Усі зустрічі — у готелях. Максимум зручностей при мінімумі зобов’язань. Та й на це не щотижня є час…

Дівчинці Дарії скоро буде два роки, а чоловік помер п’ять років тому. Треба бути повним ідіотом, щоб не зрозуміти, що це означає…