Про книгу "Кіцуне"

Дорогі читачі та автори, як ви вже зрозуміли по анотаціі, що мій роман переносе в світ Китаю, Це фєнтезійний світ де насиляют демони та духи, які живуть серед людей, читаючи мій роман ви поступово будете слідкувати за життям головних героїв та деяких побічних які йдуть поряд по сюжетній лінії. Книга має зображення, можливо мені не дуже вдається показати сцени, так як Іі не може деякі речі відобразити, але я даю вам можливість самим домалювати ті сцени які ви читаєте. Книга зроблена з невеликих глав і розширюеться дивлчись від ситуаціі яку я описую. Поступово роман показує життя героїв і навіть деякі главі окремо написані для конкретного героя.
Книга буде ще писатись та редагуватись можливо не один раз. Запрошую вас до читання. бУДУ ВДЯЧНА ЗА ПІДПИСКУ та підримку, надіюсь мій твір сподобається. Я не великий письменик тому в романі не використованна якась літературна мова,Також на протязі прочитання ви можете кидати ідеї до написання новіх глав та заміні якісь абзаців. Дякую за увагу!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Навіщо героям автор? ♥
…Щоб хапатися за блокнот і записувати все, що вони витворяють :D Не лізти в їхні особисті стосунки й сварки, підлаштовуватися під їхній характер та у жодному разі не диктувати їм, як жити! Я от декілька разів не
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Дев'ять ХвостІв
У старих легендах куміхо можуть бути лише міфом. Але що, якщо легенди не вигадували? Що, якщо серед людей справді живе той, хто має дев'ять чорних хвостів? Той, хто сильніший, швидший і старший за будь-яку
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше