Мирного вечора, мої любі!

Запрошую до оновлення роману, Кіри та Дем'яна!

✨✨✨

Доки я провела вранішні процедури, прокинувся Артемко. Вже несучи його у ванну, влаштовую йому допит.

— А тепер розкажи мені, мій хороший, як це ти опинився у моїй кімнаті?

— А ти, що, не пам’ятаєш? — великими очима заглядає в мої очі малий.

— Ні.

Відповідаю, і чомусь мені страшно від цього запитання дитини.

Стоп! А що я пропустила? Що я повинна пам’ятати? Це вже зовсім не смішно.

— Ну ти даєш?! — посміхається Артемко і починає розповідати. — Вночі почалася гроза. Вона мене розбудила. Я кликав тебе, але мене почув тато. І я його попросив віднести мене до тебе. А ти ледь прокинулася, пригорнула мене до себе і знову заснула. Між іншим, швидше, ніж я.

Такими розповідями малого я заскочена. Цікаво виходить. Батько няньчив сина замість мене. Мабуть, як повернеться з роботи, розповідатиме мені, яка я хороша...

Книга тут...

А ще запрошую до знижка на гарячий осінній роман, яка діятиме ще кілька годин.

За знижкою сюди...

Приємних емоцій!