Знижки! "Мій бос - мій гріх" та "Оголена для боса"

Привіт, мої любі спокусники!

Я до вас зі знижками на гріховну спокусу.

Лише в цьому місяці!!! Наступні знижки на ці книги найближчим часом не планується. 

"Мій бос - мій гріх" - 15%

— Тоді гра починається, — його голос став глибшим, хриплуватим і я вже була готова. — І зараз я - твій Господар.

   Я відчула, як моє тіло здригнулось від його тону, від тих слів, що несли обіцянку чогось зовсім нового, жагучого та неймовірно бажаного.

   Він підняв мене на руки - легко, впевнено й поніс нагору. Я притулилась до нього, відчуваючи, як моє серце б'ється в унісон із його кроками. Аромат Луки Моретті лоскотав мої легені, я всотувала жар його тіла в себе, і моя голова паморочилась від насолоди та бажання.

   Ми мовчали. Ні слова більше. Тільки ніч. Тільки ми. І початок того, що вже не можна було зупинити, а головне ніхто з нас цього не хотів. Та й іншого вибору не було - ми бажали одне одного і цим все сказано.

 “Оголена для боса” - 15%

— То ти визнаєш, що мене чекала?

   — А ти визнаєш, що фліртуєш?

  Ми дивилися у вічі одне одному і дійсно фліртували, усміхались і водночас наче розгадували якийсь ребус.

   — Туше.

  — Ну, я не тільки на пілоні вмію танцювати, — вона раптом стала серйозною, і облизуючи губи, підійшла до сцени. — Вибач, щось я забула, навіщо я тут. 

  Міллі зайшла на сцену, але я різко вставши, схопив її за руку. Вона перевела погляд з моїх очей на руку, і я забравши її, промовив:

   — Ти можеш розслабитись сьогодні, — тихо сказав я, вказуючи на сусіднє крісло. — Весь вечір твій. Немає ніяких зобов’язань. Просто ми.

  Вона розгублено посміхнулась, але очі все ще видавали сум’яття. Я розумів, що їй непросто. Тут, у цьому світі, де вона працювала, так легко втратити себе. Але, сьогодні я хотів, щоб вона відчула себе іншою - не дівчиною з клубу, а людиною, з якою мені цікаво.

  — Я не зрозуміла. А як же танець? Чесно… я не розумію, про що ти зараз?

  Я похитав головою. 

  — Ти сьогодні вільна. Весь твій час я…

   — Придбав? — Її великі очі розширюються і вона просто падає у крісло. — Чому? Навіщо? 

  — Поговорити. 

  — Ти для цього придбав всі мої робочі години? — Її голос видавав чистий шок. 

  Я похитав головою, знову.

   — Ти псих, Кейлебе Весте?

  — Якщо говорити з дівчиною - це натякає на те, що я псих - тоді можливо. 

   — Тобі немає з ким поговорити? 

   — Є. Але я відчув, що ми з тобою схожі. Тобі хіба так не здалось? Тільки не бреши, Лебідко.

Тут багато новин, різних смаколиків - ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ

Підписуйтесь на СТОРІНКУ БУКНЕТ щоб до вас постукали гарні новини)

Ще один телеграм (тріо авторок) 

Мирного неба!!! Героям Слава!!!