– Я багато книжок про це редагував, треба було трохи практики, щоб знати, про що люди пишуть, – він ошелешив її своїм поясненням.

– Знущаєшся? – засміялася вона. – Там узагалі всякою фігнею займаються. Боюся уявити, що ще спаде тобі на думку.

– Поки на цьому зупинимося, – Ігор наблизився й поцілував її у ніс. – А зараз піду попрацюю.

Таня насупилася, не вірячи його словам.

– Це все, чи що? – пирхнула вона. – Мало.

Ігор схилив голову:

– Хочеш щось іще?

– Тебе, – без тіні сорому відповіла Таня, дивлячись йому в очі.

– Я і справді знущаюся, – зловісно проговорив він. – Ти після роботи ледь на ногах стояла, невже сили з'явилися?

– Можливо.

– Прийду, коли відпочинеш. Спати ти маєш міцніше, – залишивши на її губах швидкий поцілунок, Ігор вийшов із кімнати й зачинив двері.

hAGI0P2Y

“Тінь забороненого бажання”

Ну а про те, що ж там відбувалося, можна буде прочитати в завтрашньому розділі. Або знайти спойлер у телеграмі.

Також я почала потроху повертати свій детектив «Ігри в помсту». Потрібно було переписати й завуалювати деякі моменти, і ось нарешті руки дійшли.

Анотація:

Перше вересня закінчилося смертю одного зі студентів і приїздом поліції. Незважаючи на відсутність доказів, друзі покійного Філіпа були впевнені, що його вбили. Вони не могли змиритися з висновком правоохоронних органів і залишити цю справу, знаючи, що в смерті їхнього друга винен хтось близький, той, кого вони, можливо, бачать щодня.

Плутаючись у здогадках, вони вийшли на слід убивці, здавалося б, історія має закінчитися, але це був тільки початок. Кожен із чотирьох друзів пізнав витівки таємного ворога, який переходив межу і нічого не боявся. Але в чому причина його дій? Чи пов'язано це зі смертю Філіпа або тут зовсім інші мотиви?