Коли вона поруч — все інакше.

Я не знаю що таке любов, та однозначно ця дівчина запала в душу. Моя норовлива.

Після виписки привіз її до тітки. Не в готель ж вести. Ледь на ногах стоїть, а готова рвати мені горло. Мені ще досі кортить скрутити їй шию. Та тепер повинен дбати. Як вмію — та я стараюсь.

 

Хотів поговорити в середині. Та вона брикається. Затулив рота.

— Ти що робиш, Владе? Геть збожеволів?

— Я...

— Ходімо, люба. А ти куди? Для тебе тут нема місця.

— Тьотю!!! Вона моя наречена!!!

— Не сміши мене. Ні колечка, ні пропозиції, ні відповіді. Їдь в свій готель. Я теж зла на тебе. Забирайся.

 

Просто чудово. Мене вигнали з власного дому. Та вона права. Потрібен час.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лір
11.10.2025, 18:59:43

Дочитала до цього моменту) Навіть не знаю, що тепер Влад мусить зробити, аби заслужити пробачення.

Єва Рей
11.10.2025, 19:20:30

Анна Лір, Далі буде цікавіше . Анна вміє випробовувати на міцність.

Інші блоги
Гармати Вже ЗарядженІ! Прем'Єра ДругоЇ Частини!
Дорогі мої читачі! Нарешті цей момент настав! Ви так довго чекали, запитували й хвилювалися за долю улюблених героїв. І ось я готова оголосити: продовження пригод двох сестер та відважних піратів повертається! Ця історія
Мистецтво 100- слівної історії
Я підшукую цікаві вправи для розвитку письменницької майстерності для того, щоб тренуватися. Але можливо комусь буде цікаво, а хтось захоче долучитися. Запрошую всіх бажаючих до написання наступного завдання: Мистецтво
Рецензія на книгу Вень Чжулун, «випадково в кадрі»
У рамках Безстрокового марафону від авторки Тетяни Гищак. Рецензія:«Випадково в кадрі» Перше, що впадає в очі, коли заходиш на будь-яку сторінку з книжкою — це сам текст. Не букви й слова, а його загальний зовнішній
760
А я досі не до кінця вірю, що нас уже стільки… Дякую кожному з вас за цей шлях! За те, що читаєте, відчуваєте, пишете, чекаєте і залишаєтесь поруч☺️ Ми з вами пройшли вже не одну історію, і зовсім нещодавно поставили
Фінал, подяка та анонс
Всім привіт. Ось і пролунав останній свисток у розповіді, яка стала для мене (і, сподіваюся, для вас) особливою. Історія «Моя вболівальниця» офіційно завершена. Ми пройшли з Павлом та Ясею крізь запеклі матчі, психологічні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше