Привіт, любий читачу!
Сьогодні, розбираючи свої старі зошити, я натрапила на купу віршів, які колись писала без упину, наче намагаючись вловити кожну думку, що кружляла в голові. Багато з них уже чекали свого кінця у вогні — але найсильніші, ті, що тремтять і дотепер, вдалося врятувати.
Саме їх я хочу показати вам. Можливо, вони теж знайдуть у вашому серці маленький відгук, тихий шепіт. Бо вірші, як метелики: не всіх вдасться піймати, але ті, що залишаються, летять напроліт.
https://booknet.ua/book/u-vrshah-b443513
До нових зустрічей — завжди з казковим теплом, навіть коли воно сховалося, і з вірою в добро!
В.Б.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудові вірші, добре, що Ви дали їм другий шанс!
Ларія Ковальська, Вельми дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати