Сьогодні я закінчила першу частину дилогії "Приватна кімната".

Я почала писати на Букнет в кінці серпня, а за 1,5 місяці я вже маю книгу на 300 тисяч символів. Чи шкодую я, що не продовжила писати книгу "в стіл", щоб добитись "ідеальності", і продати потім рукопис якомусь видавництву? Ні. 
Можливо, я в майбутньому буду подаватись в видавництва з закінченою історією, але зараз я тішусь своєму результату, сьогодні я така рада, що моє слово читають люди, бо я таки нарешті повірила в себе і почала діяти. Поки ваше відео в чернетках тіктоку, а книга в чернетках вордівського документу - нічого не відбудеться. 

Неідеальна дія краще за ідеальну бездіяльність.

І це кажу вам я, перфекціоністка з синдромом відмінниці. Але коли я перестала шукати ідеали, і почала робити, дозволяючи собі не точності і помилки, саме тоді я почала жити. Дякую кожному, хто мене підтримував на моєму шляху. 

Далі буде ще цікавіше, ще веселіше, ще активніше. Все попереду. 
Дякую тобі Ксю Бадб за підтримку і віру в мене.
Без твого чарівного педаля, я б навряд насмілилась показати свою писанину світу! 

А ви, шановні читачі, можете зацінити нову обкладинку моєї другої книги ☺️