Що робите ви, коли ваші літературні плани руйнуються і все летить шкереберть в іншу книгу?

Я людина, яка любить "полички", там у мене все: буденність, почуття, завдання, плани. Люблю, знаєте, планувати, а потім з виразом покерфейсу дивитись як ці плани в одну мить руйнуються, а на їх місці виростає щось нове, незрозуміле і "не знаєш з якого боку підійти".

Після історичної драми "РУЇНА" планувала закінчити роботу та почати публікацію психологічного посібника про токсиків - як їх розпізнати, як не вляпатися і що робити, коли вже фініта ля комедія. Проте планам цим не дано збутися, бо на моєму літературному горизонті замаячив новий конкурс, в якому я дала собі слово прийняти участь, незважаючи на те, що про фентезі знаю тіко те, що це "Володар перснів".

Щоб упевнитися чи рухаюся в правильному напрямку, прийшлося гуглити що таке фентезі та його відмінність від фантастики. Виявилось. що це поле непахане для фантазії, обмежень немає, створюй нові світи, руйнуй їх, вигадуй магічних і не дуже героїів, схожих на людей і зовсім не схожих. Я так захопилась новим жанром. що на промальовування героїв у мене пішов майже тиждень. Паралельно дописувала "Руїну".

Отож, наразі маю крутих героїв, у кожного з яких за плечима своя історія. І ці герої разом зі мною мають розплутати загадковий клубок моторошних подій. Що з того вийде, не знаю ні я, ні мої персонажі.Пишу, підглядаючи одним оком )) 

Тож, незабаром, очікуйте фентезі від автора-історика ))) Чи вдалося щось у мене, вирішувати будете ви, і я кожному вже неймовірно вдячна за підтримку, бо це для мене якісно новий жанр.

Хоча зараз я навіть назви тому всьому не маю )))