Здавалося, болючіше і прикріше бути вже не могло. Але я помилявся.
Я мовчав, а русалка, бачачи моє нерозуміння, знову заплакала, промовляючи крізь сльози:
- Пробач мене...
Господи, вона ще й вибачалася переді мною. Переді мною! Перед недоумком, який злякався втратити своє комфортне життя і кинув кохану дівчину напризволяще! Перед недоумком, який був винен у двох із трьох озвучених Алевтиною проблемах.
- Це моя вина... - я відчув, як від огиди до самого себе і від власної безсилості, почав плакати. Останній раз я так плакав в одинадцять років, коли зламав ногу. - Аля... Пробач мене, якщо зможеш, - я продовжував плакати, сховавши обличчя в жіночих колінах.
- Мені дуже шкода, що так вийшло... - протяжно, немов скиглячи, повторювала русалка.
Деякий час ми обоє просто плакали. Ще якихось півроку тому я радів своєму розміреному, спокійному, розпланованому і щасливому життю. Тепер же моє життя здавалося мені ні хріна не спокійним і не щасливим.
Якщо шукаєте емоційну, чуттєву і драматичну історію зі щасливим фіналом, то (Не)потрібне кохання - це вона!
так, чоловіки теж плачуть....але якщо він вже сам усвідомив, що напартачив....то виправляти зазвичай пізно.....але ми ж пишемо історії про кохання)))) тут ніколи не буває "запізно"
Вітаю, друзі! Робота над книгою йде повним ходом! Часом здається, що я пишу її навіть уві сні, бо ці герої мені дуже наполегливо сняться)) Не скажу, що заперечую, нижче зрозумієте чого)✨ З усіма цими нескінченними нотатками,
✨ Усім вітання ✨ ✨дороге жіноцтво✨ Вітаю всіх жінок зі святом 8 березня! Знаєте… весна має багато імен, але кожне з них — жіноче. Тож сьогодні для Вас — поезія: Березневе Коли приходить
Так, моя "мімімі-історія" тимчасово стала дещо темнішою. А ви реально повірили, що Стефан, який вчора готовий був збити кожну подушечку, на якій сидить Ліліан, сьогодні без сумнівів відправив його в розплідник і забув?.. Ну-ну. Це
Чим таке завершується? “Двері були прочинені. Джим завмер, помітивши Нормана, що сидить на краю ліжка з піднятою скаліченою ногою. Чоловік закотив край штанини. Там, де мало бути коліно, було жахливе видовище:
Вітаю, мої любі Спокусники! Бонусний розділ вже на сайті «У ліжку з босом» На чолі стола — на місці нашого боса — встав Джексон Рід. Я звільняюсь. Якщо є бажання згрішити ⚡то вам сюди за пікантними
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже чуттєвий уривок...і так, чоловіки теє плачуть, адже також мають почуття
так, чоловіки теж плачуть....але якщо він вже сам усвідомив, що напартачив....то виправляти зазвичай пізно.....але ми ж пишемо історії про кохання)))) тут ніколи не буває "запізно"
Соломія Вейра, Саме так) дякую, що зазирнули)
Я в захваті від цієї історії!
Наталя Шпак, Дуже дякую!
Неймовірно ніжно та правдиво❤️
Люмен Белл, Дякую!
❤️❤️❤️
Белла Ісфрелла, Дякую)
Дуже зворушливо.
Сергіель Краель, Дякую!
Дуже гарно. Він усвідомлює таки щось))
Ромул Шерідан, Таки да. Дякую
Дуже палка та емоційна історія!
Злата Т, Дякую, що оцінили ♥️
Емоційна книга.
Очікую продовження♥️♥️♥️
Тамара Юрова, Дуже дякую ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати