Ну, що ж навіть не знаю з чого почати, бо це новий, так би мовити, марафон "Подкасти з Мелені". Подав мені цікаву ідею один чудовий автор, до якого Ви зобов'язані зайти, він звісно чекатиме на тих, хто читатиме його творчість, і надихатиметься, а не просто так. І це Максиміліан Степовий
Дякую Вам, Максиміліане за чудову ідею!❤️✨
Тож розпочинаємо.
Давним давно, коли сонце ще не почало світати..
Жартую.. :)
Ви повірили, що я буду розповідати Вам казки? Тим паче, що ні. Хоча, можливо, хтось так вважає, але хай собі так думають.
Це вперше розповідатиму Вам про цікаві факти свого життя.
Почнемо саме з цього, бо як же інакше?
Розповім про себе, а Ви можете розповісти про себе.
Я живу в невеличкому селі, хоча його так не назвеш. Є озеро, ліси, поля. Село дихає життям. Здавалось мені раніше, що тут неможливо жити, бо я хочу волі, свободи. Та зараз поки знаходжуся вдома.
Тут народилася я, авторка, про яку ніхто не знає. Вони й навіть не здогадується, що вона ходить вулицею, не вітаються зі мною (але хіба це моя проблема? Це їхні проблеми.) Життя вирує. І разом з цим життям я.
Чому я взяла псевдонім?
Тому, що тебе не знають, не скажуть різних капостей, які я легко сприймаю близько до серця. Я надто довірлива людина. Інколи можу відчувати брехню, але не завжди це допомагає від таких людей. Мені легше висловлюватися під своїм псевдонімом.
Скажу Вам відверто, що вдома я ледь не заїкаюся перед своїми щось розповідаючи. Ні, це непогано. Це нормально. Кожна людина по-своєму переживає. Я звісно ще не звикла з цим.
Раніше викладала свої вірші у Тік ток, і озвучувала їх. Я була в шоці від кількості переглядів, і думок. Навіть маленька кількість була для мене непоганою. Було важко, але водночас цікаво.
Я припинила. І думаю над тим, щоб знову зануритися у цей світ. Мій світ, де я є собою, а не інші кажуть: Не знімай, то не гарно. Мені такого ніхто не казав. Мабуть. Приходили одногрупниці питаючи: Це твої вірші? Я кажу так. Вони сказали, що це було дуже гарно. І заради цих слів, мені хотілося літати від щастя, бо навіть двом людям сподобалося.
Це так само у нашій творчості. Ми пишемо для початку для себе, а вже потім коли викладаємо у Букнет для інших.
І скажіть, чи Вам подобається такий новий подкаст від мене? Напишіть свої відгуки..
З Вами Мелені Матхевен!❤️✨
Люблю та обіймаю!❤️✨
Неймовірно зворушливо! Від Ваших слів віє справжньою, живою енергією. Дякую, що відкрито розповідаєте про свій внутрішній світ, про село, про "ліс і поля".
Мені дуже відгукнулися Ваші слова про довіру і про те, що "ніколи не заважадиш себе долати, але не завжди це допомагає". Ми всі такі.
Продовжуйте писати те, що Вам подобається. Нам подобається це читати! ❤️
Я сам особливо ніколи не любив виступати перед людьми, але мав кілька таких ситуацій. Колись, вчитель у школі затримувався на заняття, а клас нудьгував, вони почали розпитувати мене чим я займаюся, мова зайшла про творчість і вони прохали мене розповісти що-небудь. І я тоді виступав перед однокласниками з легендою про немерів(до речі, нещодавно теж приділив увагу такому підкасту, але його ще докупи необхідно зліпити і потім тут теж опублікую для тих, кому цікаво буде). Ну і в мене була практика підкастів, колись звали мене поспілкуватися на тему творчості, дуже давно, а потім я вів власний канал, де кілька відео про сатріанську ранню історію робив, але так і не завершив через вимушену евакуацію з прифронтової зони, потім часу вже не було на канал. А так, я що письмово, що вживу, занадто багато говорю про історію того ж Аквілону. Моїм стилем просто є спонтанність - я ніколи не готую промову заздалегідь і записую відео одразу вживу, де нічого не монтую і не вирізаю( звідси потім смішні моменти, коли я столицю Ефілнуарії Лоріндол помилково сам же назвав Лонґфордом, думаючи вже наперед про Аквілон). Зате виступ залишається живим та натуральним, в обмовках нічого страшного немає)))
І я народилася та проживаю в селі на заході України, про що ніколи не шкодувала. Вірші почала активно писати в початкових класах, що трошки викликало заздрість та нерозуміння у однокласників, але то таке)) Вирішила спробувати свої сили у прозі тоді, коли надати віршованої форми та підібрати рими до тих творчих задумів, які виникали у моїй голові ставало дедалі складніше і складніше. Ця спроба завершилася тим, що я написала "Ягня з левиним серцем" - свій перший великий та завершений роман, у якому все одно більше віршів та рим, а проза радше доповнення до подій сюжету. Мої рідні та близьке оточення в курсі про моє друге творче "я" та сприймають це спокійно: хтось підтримує вподобайками та щирим коментарем, а комусь байдуже і вони тихо проходять повз. Хай там що, але письменницька творчість була, є та залишиться улюбленою і невід'ємною частиною мого життя, про що я теж ніколи не шкодуватиму. Всім приємного осінноього вечора!
Це про відвертість. І це вже гарно й чіпляє. Я теж живу в селі, уявляєте. Й досить скромний за характером. І ніхто не знає про мою діяльність на Букнеті. Навіть найблища родина. Але нещодавно я спалився залишивши телефон не заблокованим на своїй сторінці Букнету. Тож було трохи страстів))))
А я не повірите - майже олдскульний геймер. Навіть ось із чоловіком колись у грі познайомилася. Ну і займаюся теж всяким із цим пов'язаним і продажем у цій сфері, і контентом, але намагаюся піти більше в творчість - так що тихенько собі створюю модельки, малюю текстурки та пишу. З думкою що може навіть колись вдасться свою гру зробити =)
село рулить))) я теж з села, з одного переїхала в інше, те що ближче до міста, але все ж, тут така тиша, і сусідів майже немає, та іноді не вистачає галасу, в такому випадку дитина не рахується)))
про мою діяльність тут теж рідні не знають, ну крім чоловіка, бо змушую його читати свої розділи)))
Ну і звісно, що отакий підкаст про Ваш творчий шлях неймовірно мені сподобався, Ви в нас така золота людина, дуже цікаво слухати всю історію, буду чекати з нетерпінням на продовження❤️
Максиміліан Степовий, Щиро дякую за таку чудову ідею!❤️✨ Мені приємно знати, що комусь цікаві мої блоги та взагалі моя творчість!❤️✨ Ну, і дякую Вам!❤️✨ За натхнення та добрі слова!❤️✨
Доброго Вам дня, сонцесяйна Мелені❤️ Ой, дуже дякую Вам за таку милу згадку, Ваші слова зігрівають моє серце! Ех, а я вже налаштувався на якусь старовинну легенду, настільки Ви цікаво та креативно вирішили почати. Це як німці свої легенди розпочинають словами "es war einmal", англійці "once upon a time" чи поляки "kiedyś, od dawna, że tego nawet ludzi nie pamiętają", оце Ви так само блискуче увагу до своєї історії одразу привернули))) Ваша прекрасна розповідь одразу наповнює душу сонячним світлом й радістю, бо саме головне, що Вас так відрізняє від більшості людей - Ви робите все із щирою душею, дійсно любите свою справу і саме ось таке мальовниче село кшталтувало Вашу оригінальну особистість, сприяючи бажанню змальовувати все, що відбувається довкола Вас. Ніколи не потрібно соромитися того, що Ви робите, вірте у власні можливості, адже у Вас все чудово виходить. Я вважаю, що у Вас надзвичайно поетична щемлива душа і Ви прекрасно озвучуєте вірші. Я, навіть, хотів би Вас запросити озвучувати деякі мої поеми, можливо, що й співати їх, але вони такі величезні й важкі, що мені просто Вашого часу шкода на такі незначні речі))) Ви - талановита й геніальна людина!
Максиміліан Степовий, Мені приємно читати такі приємні слова, які надихають. Стосовно Ваших поем, Ви мене відверто кажучи заінтригували! Треба мені обов'язково спробувати..
Ох... Як я обожнюю село, особливо, зараз коли мешкаю у Одесі... Я дитя природи і тягнуся до неї усіма своїми фібрами, але доля невблаганна до мене... От і сиджу у бетонному місті... Про своб творчість скажу, що у мене також псевдонім, але він у мене ще з 2010 року - не памятаю чому саме Нікнейм, але це мояброння, за якою я завжди ховаюся. Про мою творчість знають усі рідні і друзі, тобто мені не соромно, але я знаю людей, які навіть найменшому твоєму починнаню, намагаються зашкодити. Вам бажаю творчого натхнення і постійних читачів_))))
Привіт, мої любі! Дякую всім, хто читає, коментує і залишає сердечка для Мармеладки, Аксика та холодного Професора. Вони розкочегарили там ромком не на жарт))))) Щоб забезпечити всім комфортну температуру та доступ
Вейріс і Велісса врятували світ... і ледь не загубили серця в процесі. Тепер Темрява вирішила, що їхня любов - занадто цікава для спостереження, і кинула всіх у магічні пастки, сни і... власні серця! Приготуйтеся до: ✨
ЯК ВАМ ТАКИЙ КАНДИДАТ? Трохи екзотики не завадить? Чи зупинимося на своїх, українських кандидатах? А про себе подумала: може, він мені ще й форму 2-НДФЛ надішле? Чи попросить довідку про несудимість? Щоб усе було максимально
Друзі, вітаю! Давно цікавило питання, наскільки актуальна зараз коротка проза, (як от моя новинка Стук) та як її сприймає читач. Я створив добірку оповідань. У мене зазвичай це трилер, фантастика або містика. Іноді поєднання
Привіт, друзі! Список з учасниками читацького марафону готовий. Нагадую, що за умовами Ви маєте обов'язково прочитати твір, який у списку стоїть наступним після Вашого, й прочитавши не менше п'яти Букнетівських
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНеймовірно зворушливо! Від Ваших слів віє справжньою, живою енергією. Дякую, що відкрито розповідаєте про свій внутрішній світ, про село, про "ліс і поля".
Мені дуже відгукнулися Ваші слова про довіру і про те, що "ніколи не заважадиш себе долати, але не завжди це допомагає". Ми всі такі.
Продовжуйте писати те, що Вам подобається. Нам подобається це читати! ❤️
Ася Рей, Дякую, моя люба!❤️✨
Я сам особливо ніколи не любив виступати перед людьми, але мав кілька таких ситуацій. Колись, вчитель у школі затримувався на заняття, а клас нудьгував, вони почали розпитувати мене чим я займаюся, мова зайшла про творчість і вони прохали мене розповісти що-небудь. І я тоді виступав перед однокласниками з легендою про немерів(до речі, нещодавно теж приділив увагу такому підкасту, але його ще докупи необхідно зліпити і потім тут теж опублікую для тих, кому цікаво буде). Ну і в мене була практика підкастів, колись звали мене поспілкуватися на тему творчості, дуже давно, а потім я вів власний канал, де кілька відео про сатріанську ранню історію робив, але так і не завершив через вимушену евакуацію з прифронтової зони, потім часу вже не було на канал. А так, я що письмово, що вживу, занадто багато говорю про історію того ж Аквілону. Моїм стилем просто є спонтанність - я ніколи не готую промову заздалегідь і записую відео одразу вживу, де нічого не монтую і не вирізаю( звідси потім смішні моменти, коли я столицю Ефілнуарії Лоріндол помилково сам же назвав Лонґфордом, думаючи вже наперед про Аквілон). Зате виступ залишається живим та натуральним, в обмовках нічого страшного немає)))
Максиміліан Степовий, Ну буде цікаво почитати! Дякую Вам!❤️✨
І я народилася та проживаю в селі на заході України, про що ніколи не шкодувала. Вірші почала активно писати в початкових класах, що трошки викликало заздрість та нерозуміння у однокласників, але то таке)) Вирішила спробувати свої сили у прозі тоді, коли надати віршованої форми та підібрати рими до тих творчих задумів, які виникали у моїй голові ставало дедалі складніше і складніше. Ця спроба завершилася тим, що я написала "Ягня з левиним серцем" - свій перший великий та завершений роман, у якому все одно більше віршів та рим, а проза радше доповнення до подій сюжету. Мої рідні та близьке оточення в курсі про моє друге творче "я" та сприймають це спокійно: хтось підтримує вподобайками та щирим коментарем, а комусь байдуже і вони тихо проходять повз. Хай там що, але письменницька творчість була, є та залишиться улюбленою і невід'ємною частиною мого життя, про що я теж ніколи не шкодуватиму. Всім приємного осінноього вечора!
Ольха Елдер, Дякую за теплі слова❤️
❤️❤️❤️
Ольха Елдер, ❤️❤️❤️
Це про відвертість. І це вже гарно й чіпляє. Я теж живу в селі, уявляєте. Й досить скромний за характером. І ніхто не знає про мою діяльність на Букнеті. Навіть найблища родина. Але нещодавно я спалився залишивши телефон не заблокованим на своїй сторінці Букнету. Тож було трохи страстів))))
Анна Лінн, 100%
А я не повірите - майже олдскульний геймер. Навіть ось із чоловіком колись у грі познайомилася. Ну і займаюся теж всяким із цим пов'язаним і продажем у цій сфері, і контентом, але намагаюся піти більше в творчість - так що тихенько собі створюю модельки, малюю текстурки та пишу. З думкою що може навіть колись вдасться свою гру зробити =)
Анна Лінн, У Вас все вийде! Вірте у себе, і все буде так як цього захочете Ви!❤️✨
село рулить))) я теж з села, з одного переїхала в інше, те що ближче до міста, але все ж, тут така тиша, і сусідів майже немає, та іноді не вистачає галасу, в такому випадку дитина не рахується)))
про мою діяльність тут теж рідні не знають, ну крім чоловіка, бо змушую його читати свої розділи)))
дякую, за подкаст, це справді чудова ідея!)
Мара Кенфес, Дякую, моя люба!!!❤️✨ Село рулить!!
Ну і звісно, що отакий підкаст про Ваш творчий шлях неймовірно мені сподобався, Ви в нас така золота людина, дуже цікаво слухати всю історію, буду чекати з нетерпінням на продовження❤️
Максиміліан Степовий, Щиро дякую за таку чудову ідею!❤️✨ Мені приємно знати, що комусь цікаві мої блоги та взагалі моя творчість!❤️✨ Ну, і дякую Вам!❤️✨ За натхнення та добрі слова!❤️✨
Доброго Вам дня, сонцесяйна Мелені❤️ Ой, дуже дякую Вам за таку милу згадку, Ваші слова зігрівають моє серце! Ех, а я вже налаштувався на якусь старовинну легенду, настільки Ви цікаво та креативно вирішили почати. Це як німці свої легенди розпочинають словами "es war einmal", англійці "once upon a time" чи поляки "kiedyś, od dawna, że tego nawet ludzi nie pamiętają", оце Ви так само блискуче увагу до своєї історії одразу привернули))) Ваша прекрасна розповідь одразу наповнює душу сонячним світлом й радістю, бо саме головне, що Вас так відрізняє від більшості людей - Ви робите все із щирою душею, дійсно любите свою справу і саме ось таке мальовниче село кшталтувало Вашу оригінальну особистість, сприяючи бажанню змальовувати все, що відбувається довкола Вас. Ніколи не потрібно соромитися того, що Ви робите, вірте у власні можливості, адже у Вас все чудово виходить. Я вважаю, що у Вас надзвичайно поетична щемлива душа і Ви прекрасно озвучуєте вірші. Я, навіть, хотів би Вас запросити озвучувати деякі мої поеми, можливо, що й співати їх, але вони такі величезні й важкі, що мені просто Вашого часу шкода на такі незначні речі))) Ви - талановита й геніальна людина!
Максиміліан Степовий, Мені приємно читати такі приємні слова, які надихають. Стосовно Ваших поем, Ви мене відверто кажучи заінтригували! Треба мені обов'язково спробувати..
Ох... Як я обожнюю село, особливо, зараз коли мешкаю у Одесі... Я дитя природи і тягнуся до неї усіма своїми фібрами, але доля невблаганна до мене... От і сиджу у бетонному місті... Про своб творчість скажу, що у мене також псевдонім, але він у мене ще з 2010 року - не памятаю чому саме Нікнейм, але це мояброння, за якою я завжди ховаюся. Про мою творчість знають усі рідні і друзі, тобто мені не соромно, але я знаю людей, які навіть найменшому твоєму починнаню, намагаються зашкодити. Вам бажаю творчого натхнення і постійних читачів_))))
Нікнейм, Дякую, моя люба!❤️✨ Вам бажаю того самого!❤️✨
❤️❤️❤️
Белла Ісфрелла, ❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Лана Рей, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати