Саме так парою слів можна описати дуже емоційну та цікаву книгу "Доведу тебе до розлучення" від Ані Пахомової, на яку сьогодні було відкрито передплату. 

Анотація до книги "Доведу тебе до розлучення"

Я вже консультувалась з юристами, просто продати йому свою частку не вийде. Дядько псих. Він заповів все нам на двох з умовою одруження і без права продажу ще три роки. Але якщо хтось один відмовиться від шлюбу, тоді інший отримає картбланш. І зможе успадкувати все і продати, як захоче. 
— Так ти хочеш знести маєток? — питаю, забираючи у нього свою каву. 
— Так, — киває. — Побудую тут розкішний заклад. І все буде, як треба.
— У тебе нічого святого немає! Та це ж історія! Це ж… Не дозволю! — виривається обурене у мене. — Тільки через мій труп, Тадею! Це памʼять про дядька! 
— Власник все одно буде тільки один. Він все і вирішить, — хмикає Тадей. 
— Власниця, — підморгую я. — Буде одна власниця. Ти не витримаєш цей шлюб. 
— Мрій, дівчинко, — усміхається. 

В тексті є:

протистояння характерів 

вимушений шлюб 

дуже емоційно

УРИВОК:

— Тадею, — я підводжу на нього очі. — Це що таке? Ти серйозно? Хотів мене обдурити? — розумію, що щойно всі мої несміливі мрії про стосунки і кохання між нами розлетілись як кришатлева ваза. На сотні уламків, які чомусь ранять мої легені і тому мені важко вдихнути повітря. 

— Я не хотів тебе дурити, — він дивиться то на папери, то на мене. — Вся справа в батькові, довго пояснювати... Ти надто запальна, я подумав, так буде простіше. Ми вилікуємо твого брата. 

— Висади мене! — ледве не крису, кидаючи з люттю папірці на заднє сидіння. — Висади, бо вистрибну на ходу! 

Мені просто нестерпно противно сидіти з ним в одній машині. Він мене обдурив. Приспав пильність і скористався моєю наївністю. Я не можу зараз бути поруч з ним, бо мені пече в грудях, хочеться плакати так сильно, що очі щипає, і я толком не бачу нічого. 

Я маю придумати як помститися. І ніколи, ні при яких умовах більше не довіряти своєму фіктивному чоловіку. Щоб він там не розповідав. Це буде чергова брехня. Звісно, Віті він навіть не думав допомагати. Лише дав мені марну надію. 

Тадей зупиняє машину, повертається до мене, вже набирає повітря, щоб щось сказати. 

Але  я різко смикаю дверцята і вистрибую з машини. Біжу кудись від нього. Сльози починають текти по щоках. Як же мені соромно за свої мрії і свою поведінку. 

— От і попалась! — мене хапає хтось за руку. — Дострибалась коза! Давай в машину! 

АРТ

Дуже рекомендую вам книгу "Доведу тебе до розлучення", там щоденні оновлення і дуже весела парочка. 

Підтримайте авторку в перший день передплати, це дуже важливо!