Я думала, що огидна тобі...

На даний момент це найкраще зображення, яке створив ШІ для Люди та Йоана. Хочеться його роздрукувати і повісити в рамочку. 

***

Чоловік забрав її волосся і помітив на шиї маленьку родимку.

— Скільки їх, ще невідомих для мене? — він обережно провів по ній пальцем, від чого Люда ледь здригнулася.

   Його погляд ковзнув вниз, проте цупка тканина сорочки не давала можливості бодай щось розгледіти.

— Поцілуй мене, — хриплим голосом попросила дівчина.

   Йоан, ніби тільки цього й чекаючи, припав губами до вологих вуст. Люда відповіла на поцілунок, вхопивши його за плечі. Руки молодого послушника міцно обвили її тонку талію, не даючи впасти.

   Дівчина спробувала розщепити ґудзики на жорсткій рясі, але тремтячі пальці не слухалися. Йоан дивився на неї, на тінь від довгих вій на її розрум’янілих щоках.

Ні, цієї ночі перемогу здобув другий голос, той, що вже стільки часу муркотів всередині нього, а тепер майже гарчав, скручував нутрощі у вузол, вимагав здерти сорочку з цього юного тіла і без зайвих церемоній заволодіти ним. Як Йоан звик, як робив завжди, ще за земного життя.

Більше пікантних моментів, зображень та обговорень у ТЕЛЕГРАМ КАНАЛІ "ЗАГУБЛЕНІ У ВІЧНОСТІ"