II Ворзділ  — “Тиша після бурі”

Після жорстокої битви Елей опиняється між життям і смертю — у білому, безмежному світі спокою, де зустрічає Алістарію. Її ніжність повертає йому віру, та мить спокою обривається, коли він прокидається серед руїн, врятований небагатьма, хто вижив. Попереду — шлях крізь біль, втрати й тіні минулого, але в серці Елея лишається світло її дотику — нагадування, що навіть після найчорнішої бурі настає тиша.