"Візуал, цитата, пісня-вайб" ❤️ челендж

Привітики!

Продовжуємо знайомитися з персонажами "Пір року. Зникнення Зими" за допомогою челенджу 

"Візуал, цитата, пісня-вайб"

(першу частину можна переглянути туть, а інсти персонажів туть)

Дафна

Дафні завжди була, як, власне, й належить Осінній сутності, трохи вітряною дівчиною. Її вподобання різко змінювалися, емоції мов на терню, а дії вряди-годи позбавлені здорового глузду, чим неодноразово завдавала клопотів своїм батькам — Королю з попередньої зміни Ардану та його дружині Морі.

(Розділ 18. Бурхливий ранок)

Алекс

З усією ясністю Майк усвідомлював, що його палкий монолог різав по живому, одначе йому понад усе хотілося, аби до Алекса, як, власне, зовсім нещодавно й до нього, нарешті дійшло: в ігрищах долі неприпустимо бавитися з людськими життями. Тим паче коли кожна мить Кровавого Місяця на вагу золота.

Алекс весь смертельно зблід, а в очах замерехтіли сльозинки розпачу.

— Я кохав Маріам, — з надломленим голосом вичавлював він. — По-справжньому!.. Всупереч усім нашим приписам, які запевняють нас, Зимніх, у нашому ж крижаному серці, я кохав Маріам. І так, ти маєш рацію, Майку, я більше за все бажаю дізнатися, хто вбивця.

(Розділ 21. Вибір)

Маріам

(з пінтереста)

Майк незчувся, як перенісся до глибоко захованих на споді свідомості спогадів. Дійсно, Агап та Маріам твердо урадилися тримати Діану якомога далі від їхньої цивілізації (навіть в богом забутому селі поселилися), чим, безумовно, зчинили галас всієї еліти Пір року: мовляв, де ж це видано, аби майбутня королева межи простих смертних зростала?! Так тривало п’ять років, аж поки ті ні з того ні з сього вирішили раптом перебратися до свого родового замку — Самотньої вежі, що в Проклятому лісі розташована. Чому їхній намір перемінився? Невже винуватцем таки навсправжки був дядько?

(Розділ 13. Любомир)

Бонус

Коли чую цю пісню, відразу уявляю зі сльозами на очах історію Алекса та Маріам. Так і хочеться побігти й описати її у вигляді додаткової книги. А суть така:

Він — найкращий учень Академії, вона — новенька. Вони з різних родів, що віками ворогують. Попри все, між ними спалахують почуття, мов вогонь, нестримні. Одначе одного разу вона дізналася його таємницю — а пробачити ніяк не змогла. Стосунки розірвала і згодом вийшла заміж за найкращого друга свого покійного батька. Пересторогу Любомира таки прийняла: "Не будь сяйливою трояндою для того, хто цього недостойний".

Буктрейлер до "Пір року. Зникнення Зими"

P.s. Більше ниття та цікавого контенту

туть, письменницький тг-канал

Будемо створювати й далі казку в реальному світі

✨✨✨