Офіційно оголошую про те, що Королева Лакара зникла й починаю пошук.

Збираю Королівську раду й заявляю, що, як спадкова принцеса, беру на себе обов’язки глави держави.

Бачу, як скептично кривиться Аріас. Але водночас встигаю помітити, що він у чудовому настрої. Уже готується керувати країною?

Тоді в мене для нього є неприємний сюрприз…

— Ваша Високість, — звертається до мене голова Королівської ради. — Ваше весілля, на жаль, доведеться відкласти.

— Цілком з вами згодна! Весілля зараз абсолютно недоречне, до того ж я хочу, щоб мама на ньому була присутня, — підтримую голову. І продовжую, звертаючись уже до нареченого: — Аріасе, вам, ймовірно, немає сенсу залишатися тут і краще буде повернутися додому…

— Вибачте, принцесо, але я не можу вас залишити одну в такому стані, — тут же вмикає «турботливого» чоловіка мій наречений.

— Що не так з моїм станом? — демонстративно здивовано підводжу брову.

— Ви переживаєте складний період, і вам потрібна моя підтримка, — наполягає принц.

— Мене є кому підтримати. До того ж невідомо, скільки триватимуть пошуки королеви. Тож вам краще все-таки повернутися поки додому.

— Ви наполягаєте?

З яким би задоволенням я сказала б, що так, наполягаю. Але поки не ризикую псувати відносини з Рівнинним Султанатом.

— Я за вас переймаюся. Навколо дракони, а це вас дратує…

— Потерплю… Я не менше за вас стурбований долею королеви Лакари…

"ІМПЕРСЬКИЙ ЗНАЙДА"

Оновлення щодня о 00:00!