Страх - це те, що ми боїмося. Це нормально. Та кожна людина сприймає це по-своєму. Навіть банальна річ для іншої людини звучить як щось погане і страшне.
Чому ми так боїмося?
Це може бути чиясь нав'язлива думка. Або предмет, який нагадує їй про щось з минулого.
Ми часто стикаємося з тим, що люди ховають свої страхи глибоко в душі. Це погано. Чому? Адже страхи сковують наші бажання. Хочемо піти далі, але саме страх тягне назад у прірву, не дозволяючи піднятися вгору. Потрібно виходити з цієї прірви та не дозволяти падати чи опускати руки.
Я розумію, що саме страх - не дозволяє Вам відкритися у своїй цілі чи меті. Та скажу, варто йти вперед, рухатися. Вчитися над собою. Не шукати недоліків у собі, а любити такою/таким, якими Ви є.
Так ми не ідеальні! Так, ми надто не гучні у своїх промовах, але Ваші душі кричать заявити про себе.
То, що Ви так боїтеся? Що сковує Ваше тіло? Страх не бути почутим? Чи може Вас не помітять, і пройдуть повз?
Ніхто нас не помітить, якщо й так продовжуватимемо сидіти на місці. І це так жахливо.
Страхи ламають нас, але можу визнати те, що СТРАХИ РОБЛЯТЬ НАС СИЛЬНІШИМИ. Чи погоджуєтеся Ви з моєю думкою?
Тільки уявіть якби людина не мала страхів, недоліків, то якою б вона була? Вона була би слабкою. Це суто моя думка. Та навіть слабкі люди можуть вийти на волю з великим стрижнем.
Думаю, страхи, як і все в цьому житті, не є однозначними.
Одні потрібно переборювати, щоб ставати сильнішими,
а інші — навпаки — допомагають нам вижити, посилюючи інстинкт самозбереження.
Переступати через свій страх і виходити із зони комфорту варто вчитися,
бо саме так ми відкриваємо для себе нове.
Та водночас до деяких страхів треба ставитися з повагою —
адже саме вони здатні вберегти наше життя.
Ви абсолютно маєте рацію, коли говорите, що страх ковує наші бажання, особливо у творчості. Для мене, як для автора, найглибші страхи часто пов'язані не з побутом, а саме з визнанням та впливом моєї роботи:
Страх бути не почутим/не поміченим: Ви влучили в точку, коли сказали: 1"Страх не бути почутим? Чи може Вас не помітять, і пройдуть повз?" Це мій найбільший страх. Страх того, що я вкладу в історію душу, час і сили, а вона "потоне" серед тисяч інших. Що мій голос і послання залишаться невидимими.
2Страх "вторинності" (страх бути неоригінальним): Боюся, що моя ідея вже була, що мої персонажі занадто "клішовані", і що я не зможу створити нічого справді нового і свіжого. Це тиск, який змушує відкладати роботу або не доводити її до кінця.
3Страх критики, що руйнує: Звісно, я боюся конструктивної критики, але найбільше боюся необґрунтованої злої критики, яка націлена не на текст, а на те, щоб просто зламати бажання писати.
Ася Рей, Ну, я вважаю, що страхи є різними, і всі вони по-своєму впливають на творчість. Ці страхи потрібно долати. Не все відразу. Дізнатися про них, так би мовити, зануритися у самі корені. І діставати їх землі. Головне не боятися, а вірити у себе та свої сили. Звісно буде страшно діставати свої скелети із землі. Та коли якщо не зараз?
Є страхи, причину яких людина навіть не може озвучити для себе, бо вони створені в глибокому дитинстві. Тому не зовсім коректно казати, що йди там у свої страхи і буде тобі щастя. Це все одно що сказати людині зі зламаними ногами: "Встань і іди, будеш лежати, то нічого не вилежиш". Щоб йти у свої страхи має бути на це ресурс всередині.
Доброго дня, наша люба пані Мелені, радий Вас знову бачити❤️ Повністю згоден з цими фундаментальними думками, озвученими вами, а від себе додам ще, що саме страх робить з нас живих справжніх людей і не потрібно соромитися подібних емоцій. Всі ми хвилюємося, в чомусь сумніваємося, чогось боїмося, перед обличчям незвіданого відчуваємо певні страхи, але це цілком нормально. Людська природа так побудована, що ми спочатку повинні звикнути до змін в житті чи нових явищ, страхи нам загартовують, роблять сильнішими, якщо ти здатен опанувати їх. Долаючи сумніви, людина здобуває безцінний досвід та стає дедалі мудрішою.
Думаю що страх допомагає нам підтримувати інстинкт самозбереження. І саме в тому, наскільки сильно ми можемо його побороти (в адекватних рамках), вказує на силу духу вийти із зони комфорту. Але сила людини ще й в тому, щоб вчасно знайти ту межу, яка проходить між "навіюванням соціуму" та "власним комфортом". Тобто, якщо людина хоче щось пробувати нове і побороти свої страхи та комплекси - це круто. Якщо їй хочеться жити в цьому далі, і їй нормально, і вона усвідомлює, що їй не стає сили вийти із цього кола - це теж ок. Головне, щоб люди не лізли в житті інших людей і не вказували що робити іншим.
Еротика як боротьба за контроль В ідеальному коханні все безпечно. Але в еротичному фентезі безпека — це нудно. Хімія між Алексіс та Дарієм будується на постійній спробі відібрати контроль одне в одного. Справжня
Хочу показати вам Санту, яким я його бачу, і яким Іра з Лілею)) Доречі новий розділ вже на сайті) ❄️❄️❄️❄️❄️НОВИНКА❄️❄️❄️❄️❄️ — От що, — кажу вже я, сама не вірячи, що це звучить моїм голосом.
Дописала 2 розділ книжки,, Повернення до себе''. Ця історія.уде ще цікавішою за ,, Подих свободи''. Якщо там кипіла енергія змін, то тут будемо показано реальне життя тих часів. Вашій авторці лише 32, тож намагатимусь
Раз вже таке понеслося, то якось не з руки мовчати. Одразу кажу, я викладаю тільки свої скріншоти, точніше фото на телефон з екрану ноута, бо інші автори можуть не хотіти, щоб я висвітлювала те, що було надіслано в особисті. Я
Вітаю! Поки пишу "Полювання на Місяць", роздумую над сюжетом іншої.
І в мене назріло питання, а чи зможе смертний виграти в протистоянні з янголом? Звісно, якщо смертний буде спиратися на сучасні технології. Посилання
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСтрахи — це те, що ми або поборимо їх і підемо далі, або будемо стояти на місці і боятися далі. Це залежить від нас самих)
Лірія Маєр, Так, моя люба!
Думаю, страхи, як і все в цьому житті, не є однозначними.
Одні потрібно переборювати, щоб ставати сильнішими,
а інші — навпаки — допомагають нам вижити, посилюючи інстинкт самозбереження.
Переступати через свій страх і виходити із зони комфорту варто вчитися,
бо саме так ми відкриваємо для себе нове.
Та водночас до деяких страхів треба ставитися з повагою —
адже саме вони здатні вберегти наше життя.
Еларен Веш, Ви праві, моя люба!!❤️✨
❤️❤️❤️❤️
Лана Рей, ❤️❤️❤️
Ви абсолютно маєте рацію, коли говорите, що страх ковує наші бажання, особливо у творчості. Для мене, як для автора, найглибші страхи часто пов'язані не з побутом, а саме з визнанням та впливом моєї роботи:
Страх бути не почутим/не поміченим: Ви влучили в точку, коли сказали: 1"Страх не бути почутим? Чи може Вас не помітять, і пройдуть повз?" Це мій найбільший страх. Страх того, що я вкладу в історію душу, час і сили, а вона "потоне" серед тисяч інших. Що мій голос і послання залишаться невидимими.
2Страх "вторинності" (страх бути неоригінальним): Боюся, що моя ідея вже була, що мої персонажі занадто "клішовані", і що я не зможу створити нічого справді нового і свіжого. Це тиск, який змушує відкладати роботу або не доводити її до кінця.
3Страх критики, що руйнує: Звісно, я боюся конструктивної критики, але найбільше боюся необґрунтованої злої критики, яка націлена не на текст, а на те, щоб просто зламати бажання писати.
Ася Рей, Ну, я вважаю, що страхи є різними, і всі вони по-своєму впливають на творчість. Ці страхи потрібно долати. Не все відразу. Дізнатися про них, так би мовити, зануритися у самі корені. І діставати їх землі. Головне не боятися, а вірити у себе та свої сили. Звісно буде страшно діставати свої скелети із землі. Та коли якщо не зараз?
Дякую за такі важливі слова, менторе!
Нехай страх стає випробуванням, яке кожен з нас зможе побороти та вийти переможцем! ❤️
Кайла Броді-Тернер, Рада, що мої слова для Вас важливі..❤️✨ Мені так лестить Ваші слова "менторе" :) Дякую Вам!!❤️✨
У мене є страх незреалізуватися творчо.
Юлія Хемс, У всіх може щось не здійснитися, але Ви маєте вірити у себе, і йти до цілі!❤️✨
Є страхи, причину яких людина навіть не може озвучити для себе, бо вони створені в глибокому дитинстві. Тому не зовсім коректно казати, що йди там у свої страхи і буде тобі щастя. Це все одно що сказати людині зі зламаними ногами: "Встань і іди, будеш лежати, то нічого не вилежиш". Щоб йти у свої страхи має бути на це ресурс всередині.
Ріна Март, ❤️❤️❤️
Є хороші страхи, що змушують розвиватися, а є ті, які нищать..
Белла Ісфрелла, Погоджуюсь з Вами, моя люба!❤️✨
Як казав Одісей у відомому фільмі "Троя": "Нічого не боятись вельми небезпечно". Але зараз страх спустошує і він у багатьох однаковий.
Джуні Салем, Саме так, моя люба!❤️✨
Доброго дня, наша люба пані Мелені, радий Вас знову бачити❤️ Повністю згоден з цими фундаментальними думками, озвученими вами, а від себе додам ще, що саме страх робить з нас живих справжніх людей і не потрібно соромитися подібних емоцій. Всі ми хвилюємося, в чомусь сумніваємося, чогось боїмося, перед обличчям незвіданого відчуваємо певні страхи, але це цілком нормально. Людська природа так побудована, що ми спочатку повинні звикнути до змін в житті чи нових явищ, страхи нам загартовують, роблять сильнішими, якщо ти здатен опанувати їх. Долаючи сумніви, людина здобуває безцінний досвід та стає дедалі мудрішою.
Максиміліан Степовий, Погоджуюсь із Вашою думкою! Дякую Вам!❤️✨
Думаю що страх допомагає нам підтримувати інстинкт самозбереження. І саме в тому, наскільки сильно ми можемо його побороти (в адекватних рамках), вказує на силу духу вийти із зони комфорту. Але сила людини ще й в тому, щоб вчасно знайти ту межу, яка проходить між "навіюванням соціуму" та "власним комфортом". Тобто, якщо людина хоче щось пробувати нове і побороти свої страхи та комплекси - це круто. Якщо їй хочеться жити в цьому далі, і їй нормально, і вона усвідомлює, що їй не стає сили вийти із цього кола - це теж ок. Головне, щоб люди не лізли в житті інших людей і не вказували що робити іншим.
Люмен Белл, Саме так, погоджуюсь повністю з Вами!❤️✨
Наприклад є страх від якого людина отримує задоволення в фільмах чи книгах. нехай страх буде лише для задоволення.
Румель, Погоджуюсь!❤️✨
Так. Згодна з автором блогу!
Тая Бровська, Дякую, моя люба!❤️✨
Страхів дуже багато є. Щойно, здається, я подолав один. Дякую Вам за блог❤️
Ромул Шерідан, Будь ласка!❤️✨
Знову пряме потрапляння в болісне містечко. Але так, якщо нічого не робити - то нічого й не буде ) Бездіяльність - це гріх. ❤️
Анна Лінн, Правда, моя люба!!❤️✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати