Як народжується персонаж: спочатку характер чи історія?
Мені цікаво дізнатися, як інші автори створюють своїх героїв.
У вас спочатку з’являється характер, а потім ви добудовуєте історію навколо нього?
Чи навпаки — спочатку народжується сюжет, а вже потім у нього “вписується” персонаж?
Особисто у мене все виходить інтуїтивно. Я починаю писати історію — і герої з’являються самі по собі. Їхні риси, реакції, навіть зовнішність формуються вже в процесі. Іноді я можу на мить замислитися: «А це в його стилі?» — але загалом усе відбувається природно, ніби персонажі самі підказують, ким вони є.
Можливо, це через те, що я ще вчуся писати, але на даному етапі саме такий спосіб для мене правильний.
А як у вас?
-
Ви спочатку “будуєте” персонажа — прописуєте риси, минуле, страхи, мову тіла?
-
Чи дозволяєте йому з’явитися природно в потоці історії?
-
Що впливає на його створення: сюжет, емоція, зовнішність, певна сцена чи, може, навіть музика?
Дуже цікаво почути ваш досвід ❤️
18 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВін просто існує. От є в мене чудова казка в жанрі ромфентезі ( слеш) . І є там герой який спочатку мав бути такою собі бідосею. Я навіть розділи з ним прописала на пробу. А коли дійшло до книги хлопець виявився зовсім іншим.
Ангеліна Мюрей, У мене теж часто персонажі просто живуть своє життя_
В мене все починається спочатку із зображення, зовнішності, потім характер, та ситуації. Інколи ситуації, інколи характер. Але частіше зовнішність.
Еларен Веш, Так в таке буває)
Народження ідеї: Зазвичай у мене спочатку з'являється ситуація, конфлікт або загальна ідея сюжету. Це як начерк полотна.
Поява ядра персонажа: Щоб цей конфлікт розгорнувся, мені потрібен хтось, хто буде в ньому діяти. На цьому етапі з'являється лише ядро характеру — його ключова мотивація, головна слабкість або найсильніша риса, яка потрібна для руху історії. Наприклад, "це має бути хтось, хто боїться відповідальності, але змушений її взяти".
Еволюція в процесі: Так само, як і у вас, усі інші деталі — зовнішність, мова, дрібні звички, минуле — вибудовуються в процесі написання. Я пишу сцену і запитую себе: "Як би саме цей герой повівся тут?" І персонаж сам "підказує" свою реакцію, мову тіла. Це дуже схоже на те, що ви описуєте, — ніби дозволяєш йому "з'явитися природно в потоці історії".
Мені здається, що такий інтуїтивний підхід, коли персонаж розкривається під час написання, дає змогу зробити його живішим і менш "сконструйованим".
Ася Рей, Дякую)))
❤️❤️❤️
Лана Рей, ❤️❤️❤️
Спочатку зароджується ідея, а потім персонажі набувають певного характеру. і в процесі написання він може ще й змінитися.
Марина Мелтон, Це природно ,реальні люди також змінюються протягом життя.
У мене так само)) Історія буває народжується разом з персонажами і коли прчинаю писати формується зовнішність, характер, поведінка.
Катерина Винокурова, ❤️❤️❤️
У мене це довгий процес. Бо хто творить історію? У мене персонажі, бо без них, і не буде сюжету. Я можу розказати, як цей процес відбувається... Але перед тим, як просити, відкривайте вікно, бо я вас задушу цією лекцією.
Dark Man, Так ,мені це зрозуміло)
З «ХОСТом» я все робила інтуїтивно. А ось в «Крихкому спокої» будувала персонажа з нуля, минуле, страхи, риси та звички. Також тоді +\- зʼявилися образи зовнішності. Так, музика тут відіграє неабияку надважливу роль, в Радана свій стиль, у Зари зовсім інший. Але що робитимуть герої в певній ситуації це знають тільки вони, я просто їхній гід в тексті ☺️❤️
На жаль на обкладинці мені повністю не вдалось досягти результату по образу.
Еларен Веш, це так))
Ой, у мене кожен раз по-різному. Історія Максима і Дани, з якою ви вже знайомі, народжувалась як характероцентрична. Бо спочатку в моїй уяві з'явився Максим, і виходячи з його характеру я вже будувала сюжет. А наступна історія з іншими персонажами вже писалась більше подієво, а герої вимальовувались поступово в процесі))
Еларен Веш, ❣️❣️❣️
Мій процес починається з ідеї, навколо якої я створюю головних персонажів, визначаючи їхні внутрішні та зовнішні конфлікти. На цій основі я будую сюжет, детально прописуючи його гілки розвитку. Далі я працюю над акцентами, вирішуючи, що відіграватиме значну роль, а що буде лише допоміжним елементом. Нарешті, я додаю другорядних персонажів, які не лише віддзеркалюють конфлікт головних героїв, але й створюють власні мікросвіти.
На характер героїв впливає те, як в них відображається створений мною світ. Важливим є те, конфліктують вони з цим світом, прагнуть порозумітися, використати його чи навіть обхитрити. Тут, звісно, зароджується зерно зовнішнього конфлікту. Мені вже не потрібно просто замислюватися, що думає мій герой — я вже мислю як він і, відповідно, дію в сюжеті.
Белла Ісфрелла, Це сильно)
Ох… Ну, коли як. Наприклад, у мене спершу мала бути історія з двома персонажами, але в процесі я додала друга, потім подругу. А що там сім’я? А як на роботі? І… я ніби оселяюся в тому світі, розглядаючи, хто з ким, коли і чому, й вишукуючи в кожному щось цікаве.
Чай Дивака, Ну без цього ніяк)
Спершу герої) потім історія.
Тая Бровська, А у мене від натхнення))
Спочатку з'являється характер, потім підшукується підходящий візуальний образ (здебільшого з акторів) і прописується історія
Сергій Брандт, Для мене це важкий процес))))
По-різному. Наприклад. в книзі Та, що купила вітер, спочатку були персонажки, а сюжет виріс навколо них. А в другій частині циклу — Коли море молиться, сюжет я придумала одразу, і довелося трохи підігнати під нього героїнь.
Morwenna Moon, Розумію вас))))
Я продумую сюжет, а потім вже персонажа, який створюється інтуїтивно. Наче народжується сам з тією силою характеру, яка дозволить йому пережити всі незгоди, які я кинула на його бідну голову. Зважаючи на те, що в мене буде серія книг, то характери героїв стають тільки сталішими по ходу. але нові персонажі, навіть другорядні лягають потім в загальну картину геть по новому, і тут знову ж таки інтуїція. Мені ще допомагає візуалізація ситуації в себе в голові. Тобі це більше не продумування кожного руху та репліки, а бачення реальної картини. А ще, допомагає один великий блокнот, де описана вся суть кожного героя. Починаючи від імені та аромату, до найбільшого гріха який стає перешкодою в стосунках. Це допомагає тримати все під рукою і тільки наштовхує на те, що й так глибоко в голові. Просто його потрібно правильно витягнути)
Дуже цікаве питання у вас вийшло) А в мене розгорнута відповідь, що було неочікувано, до речі)))) Бажаю вам гарного дня та творчого зростання) Щоб вам вистачало натхнення ще на багатьох героїв, яік створюватимуть чудові твори❤️❤️❤️
Люмен Белл, Дякую, ваш підхід до створення персонажів послідовний і обдуманий.Це заслуговує похвали)
В мене так само як у Вас. Я пишу за натхненням, хоча його зараз трохи недооцінюють, але мені в кайф писати.. Пишу так як дарує мені відчуття уяви.
Кайла Броді-Тернер, ❤️❤️❤️
Це рулетка, щоразу по-різному, часом хочеться вписати якогось незвичайного героя і тоді всі події довкола його лише відтіняють, а часом навпаки, у напруженому сюжеті хочеться бачити персонажа і дивитись як він долає перешкоди)
В мене взагалі часом буває, що в процесі написання характер персонажа зазнає змін і я розумію, що певні вчинки варто переписати, бо вони більше не притаманні особистості героя)
Тоді починаю детальне пропрацювання персонажа, складання його біографії, тригерів, вподобань і згідно до цього вибудовую перелік подій.
Мені здається реалістично писати про людей не легше, ніж пізнавати їх в житті) щоразу пишучи, ти неначе починаєш соціальний експеримент))
Кайла Броді-Тернер, Гарно сказано))
❤️❤️❤️
Тея Калиновська, ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати