НОВИЙ РОЗДІЛ ВЖЕ НА САЙТІ!



Уривочок:

Я випрямилася. Гордо підняла підборіддя. Натягнула на обличчя ту саму зухвалу байдужість, яку так добре вміла носити. І зробила крок. Цок. Ще один. Цок. Мої шпильки промовляли гучніше за будь-які слова. Стегна рухалися з грацією, яку не вдасться підробити. Я йшла від бедра — впевнено, сексуально, як жінка, яка точно знає, чого варта.
Він стояв навпроти вікна, трохи в світлі нічних ліхтарів із саду. Я зупинилася — і повітря в грудях збилося.
Адам.
Кримезний, важкий силует. Його постать мов витесана з каменю — широченні плечі, вузька талія, руки з венами, що проступали навіть із-під закочених рукавів темної сорочки. Без піджака — та сама сорочка розстібнута на кілька ґудзиків, і з вирізу виходила щільна, об’ємна смуга темного волосся на грудях, що тягнулася вгору до сильних шийних м’язів. Рукави закочені до передпліч, і на шкірі — чіткі чорні тату, що охоплювали сухожилля і жили, наче бойові відмітини. На лівому зап’ясті блиснув масивний годинник — не «аксесуар», а металеве підтвердження смаку й статусу. Його тіло — ніби створене для влади.
Штани сиділи ідеально, підкреслюючи силу стегон і лінію тіла. Він був тим типом чоловіка, про яких кажуть: «входить — і кімната змінює гравітацію». З нього буквально йшла хвиля контролю. Влада тут була не в словах — у тому, що він просто є.
Небезпечний. Це слово кричало на всіх частотах: у його поставі, у тиші між нами, у тому, як спокійно він дихав. І водночас… магніт. Я відчула тепло нижче живота, так, ніби тіло реагувало раніше за голову. Сильний. Владний. Мій тип — небезпечніше, ніж я готова признати.

⭐⭐⭐⭐⭐

Анотація до книги :

Адам - голова мафії, і мою сестру-близнючку він вважає своєї власністю. Все місто під його контролем! І сьогодні я йду до нього замість сестри. Він очікує жертву, але зустріне жінку, яка знає, що робити із бажаннями.
ПОСИЛАННЯ КЛІКАБЕЛЬНЕ

Прошу вашої підтримки на новинці.
Поставте лайк та залиште коментар під книгою.?