Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті!

Корчмар був немолодим чоловіком із бородавкою на щоці, помітивши гостей він поставив глиняний глек і кілька дерев’яних кухлів з пивом. Піна тонкою цівкою потекла стінками кухля, спиняючись на брудній кам’яній стійці трактиру.

– Ваші величності! Яке щастя для мого скромного закладу.

– Скромного не те слово, – поморщився Сейдж.

– Брате, зроби всім ласку – опустися на землю, – закотила очі Аденна і поглянула на шинкаря. – Вітаю, пане…

– Дульсс. Ієремія Дульсс, міледі.

– Що ж, Дульссе. Перш ніж отримати заслужену винагороду, покажи нам предмет торгу.

– Матиму за честь, моя принцесо, – схилив голову шинкар і заклав пальці до рота, засвистівши.

Із задніх дверей трактиру зайшли двоє кремезних чоловіків, тягнучи за собою зв'язаного хлопця, зовні років тридцяти.

– Заарештуйте їх п'ятьох, – підвелась Аденна. – Вони всі крадії, працювали разом.

– А докази будуть? – реготнув корчмар. – Чи Її Величність забирає під варту кожного, хто не сподобався дочці?

Вхідні двері скрипнули. Шинкар закляк, опускаючи очі:

– Мій принц…

Дульсс і двоє чоловіків, що утримували в’язня впали на підлогу, низько опустивши голови.

Аденна озирнулась. Джейд стояв на порозі трактиру, його погляд був холодним і відстороненим. 

– Маю надію, Ви підете на співпрацю із судочинцями без зайвого шуму, – рівним тоном сказав він. – Не кажіть, що ця надія марна.

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️