Тепер, при світлі десятків ламп унизу печери, вперше відкрилися його очі — бурштинові, глибокі, повні не дикої жорстокості, а важкого тягаря й давньої боротьби. Це ще більше бентежило Лізу: чому така людина, як він, прикриває нікчемних виродків?

— Цікаво було перевірити, — тихо мовила вона, — на що здатний тринадцятий чемпіон арени Імперіуму Сардонії.

Кассіан відкинув голову назад, вдихаючи на повні груди, і потім хрипло, але щиро розсміявся.

— Ну і як? Не розчарував?

Ліза підкинула ніж у руці, немов граючись, і посміхнулася несподівано тепло.

— Аж ніяк.

9-й розділ обіцяє бути гарячим!