— Аліейро! Нам треба серйозно поговорити! Ти вже переходиш усі допустимі норми пристойності, перебуваючи мало не цілодобово у звірячій формі! — починає розмову Аріас відразу після сніданку, коли я повідомляю йому, що збираюся трохи політати за містом і пополювати.

— Що?? Про що ти? — удаю, що не розумію, даючи йому можливість попросити вибачення або хоча б змінити тему розмови.

— Я про твоє перебування в тілі цієї… істоти… — з неприхованою огидою говорить Аріас про мою драконицю, і моя друга сутність починає глухо гарчати всередині мене.

— Не розумію твого обурення! Ти обіцяв прийняти наші умови, тож виконуй свої обіцянки! — намагаюся поставити на місце зарозумілого чоловіка.

— Я не збираюся терпіти постійну присутність у нашому сімейному житті твоєї дикої частини! Якщо ти сама не можеш контролювати свою… тварюку, я можу поділитися з тобою водою зі священної річки Ракіри. І твоя… нецивілізована сутність буде спати!

— Не нахабствуй, Аріасе! Не забувайся! У Південному королівстві правлять жінки, і в нашому шлюбі я буду головною. До того ж я — спадкова принцеса!

— Це ти не забувайся, Аліейро, — з нахабною посмішкою відповідає принц. — Південному королівству наш шлюб набагато потрібніший, ніж Рівнинному Султанату! А це означає, що тобі доведеться жити за нашими правилами. І я наполягаю на тому, щоб ти почала пити священну воду Ракіти. Я не бажаю бачити свою дружину в образі тварини.

"ІМПЕРСЬКИЙ ЗНАЙДА"

Оновлення щодня о 00:00!