Кілька слів про мою міні-книгу)! Як я люблю їх називати — «Африканські канікули!»

Ця історія дуже особиста!!!!

Адже мій тато довгий час працював в самій Африці — у Судані, в Хартумі!!!

Він працював там льотчиком!

Викидав парашутистів, нерідко його відправляли у найвіддаленіші села!

Де не було ні світла, ні води — люди жили там у хатинах!!

Воду привозили у бідонах!!

І в таких умовах йому доводилося працювати, та ще й були затримки з бензином, тож вони могли сидіти і чекати, доки його привезуть, щоб злетіти знову у Хартум!!

У селі він допомагав їм боротися з різними комахами! Зокрема і з сараною!!!

А ще хімією обробляти поля!!!

І все це у майже сорокаградусну спеку!!!

Абсолютно без цивілізації!!!

Але, на жаль, рік тому його не стало!!!!

Що для мене було потрясінням!!!

Але я знаю, що він завжди житиме у струнах гітари, на якій грав, у звуці літака, на якому літав!

У нашій пам’яті..!

Він привозив безліч сувенірів!

І хоч я ніколи й не була в Африці!!

Але її частинка також зі мною!!! У сувенірах, які він привозив. І саме ця маска й надихнула мене написати…!!

Адже я вже не можу не писати!! ✍️