Що я боюсь?

Вітаннячка! (Вас ще не дратує це привітання?)

Сьогодні хочу поговорити з вами про письменниці страхи. Почну з своїх (можливо з часом вони збільшаться, а може й зникнуть, я не знаю):

1. Боюсь заплутатись в хронології подій (хоч і записую найголовніше в блокнот);

2. Боюсь, що головні герої не будуть відповідати своїм характерам;

3. Боюсь розкритись, як автор, не вистачає сил.

 

Якщо хочете, можете продовжувати, дякую, за увагу.

 

10 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Dark Man
02.10.2025, 21:03:08

У мене страх втрати натхнення, якщо це так можна назвати. Що не зможу написати, бо не хочу, або настрою нема. І це не лінь, бо я можу сісти і писати, але в голову нічого не приходить.

avatar
02.10.2025, 21:13:44

Dark Man, Знайома ситуація)

avatar
Соломія Вейра
02.10.2025, 21:12:51

Мої переживання:
1) Щоб герої були послідовними, а не "із омеби - в королеву вечірок", тому що вчора у мене буі ліричний настрій, а сьогодні жага дій і хочеться драйву)))
2) забагато "ванільних сердечок"
3) замало "ванільних сердечок" романтики)))
4) і що я відстій, у порівнянні із "амбасадорами".... і ще тисячі всього)))

avatar
Ромул Шерідан
02.10.2025, 13:49:07

Це і у мене є))

Мара Кенфес
02.10.2025, 14:11:16

Ромул Шерідан, Давайте пʼять *уявіть*

avatar
Лекса Т. Кюро
02.10.2025, 13:48:59

Добрий день☀️
Не зовсім зрозуміла Ваш третій пункт... Боїтесь розкритися як автор? Чи боїтеся, що сил не вистачить? Бо для мене це наче різні речі...

Знаєте, що мені допомогає в житті? Я вчуся мистецтву маленьких кроків, не намагаючись осягнуте все й одразу. Бо це ж нонсенс(⁠◠⁠‿⁠◕⁠). І кращий спосіб боротися з катастрофізацією — це шукати позитивні речі й робити крок). Наприклад: боїтеся, що заплутаєтесь... Пишить план, намагайтеся триматися його. Але навіть якщо заплутаєтеся, можна завжди повернутися, перечитати та переписати) Не бійтеся помилитися, бо в будь-якому випадку — це важливий досвід, який потрібен для розвитку й професійного росту.

Натхнення та успіху Вам! Вірте в себе!☀️

avatar
Анна Лір
02.10.2025, 13:36:14

У мене теж їх купа, і це природньо)) Якщо вже якийсь страх прямо заважає працювати і рухатись далі, то намагаюся його проаналізувати і шукати шлях подолання))

Мара Кенфес
02.10.2025, 13:46:46

Анна Лір, Це справді хороше рішення шукати шлях подолання проблем.

Страх - це нормально)) Але він не мучить управляти нами))

Мара Кенфес
02.10.2025, 13:46:10

Катерина Винокурова, Сподіваюсь не замучить :)

avatar
Мелені Матхевен
02.10.2025, 13:37:07

Головне вчитися! Коли Ви вчитеся, Ви краще розумієте своє помилки та вчитеся! Тож краще помилятися, і мати страхи, ніж не мати нічого.

Мара Кенфес
02.10.2025, 13:45:41

Мелені Матхевен, Влучно сказано, як завжди ❤️
Дякую ❤️❤️❤️

Страхи це нормально, ставте спершу малі цілі, а тоді плануйте великі)
До прикладу перші дві, Ви в силах опанувати, зараз!
Дробіть чернетку на хронологічні етапи, встановіть там часові межі і не виходьте за їх рамки, тоді вже все обʼєднаєте)
Це допомагало мені не плутатись у творах де декілька часових ліній
Бажаю успіхів, не бійтесь помилятись, це частина розвитку, а щодо розкриття як автор: Ви зробили велику роботу – визнали свої страхи і подивились їм у очі, далі потрібно продумати як з ними боротися і перемогти. Все вийде, вірю у Вас, успіхів!

Мара Кенфес
02.10.2025, 13:45:16

Кайла Броді-Тернер, Вау! Дякую вам за таку неймовірну підтримку та стільки корисних слів ❤️

avatar
Яніна Фенікс
02.10.2025, 13:41:49

А я боюся , що не зможу написати великого твору, тільки малі за обсягом.

Мара Кенфес
02.10.2025, 13:44:12

Яніна Фенікс, Оо, я прекрасно розумію, на даний момент пишу та публікую книгу і хочу щоб вона була велика за обсягом, та все ж справді боюсь короткі, хочеться перевершити себе

Інші блоги
Трішки роздумів
У кожної книги є свій післясмак. Деякі історії закінчуються разом з останньою сторінкою, а деякі ще довго не відпускають, залишаючи після себе невидимі сліди. Мені подобається думати, що між сторінками моїх історій теж
Оце так новина
Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»
100 підписників! 
Здається, це лише цифра. Але за нею — 100 людей, які вирішили залишитися на моїй авторській сторінці й стежити за моїми історіями. Для автора це дуже багато. Дякую кожному, хто читає, ставить вподобайки, залишає коментарі,
Трошки лірики, або про те що болить
Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу
Звуки натхнення ?
Той момент, коли підбираєш правильний трек — і сцена буквально сама починає писатися. Музика іноді задає весь ритм епізоду ? Пишете в тиші чи теж з саундтреком у навушниках?.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше