Додано
02.10.25 13:24:17
Що я боюсь?
Вітаннячка! (Вас ще не дратує це привітання?)
Сьогодні хочу поговорити з вами про письменниці страхи. Почну з своїх (можливо з часом вони збільшаться, а може й зникнуть, я не знаю):
1. Боюсь заплутатись в хронології подій (хоч і записую найголовніше в блокнот);
2. Боюсь, що головні герої не будуть відповідати своїм характерам;
3. Боюсь розкритись, як автор, не вистачає сил.
Якщо хочете, можете продовжувати, дякую, за увагу.
Мара Кенфес
85
відслідковують
Інші блоги
Пишучи «Сталь та Полин», я в якийсь момент зловила себе на дивній думці: називати цю історію «любовним романом» — ніби трохи нечесно. Бо коли я тільки починала, це і справді була історія про заборонене кохання.
Скільки побачень потрібно, щоб між вами справді «заіскрило»? Кажуть, існує магічна цифра три. Вона звучить як золотий стандарт, як той самий переломний момент, після якого все стає зрозумілим. Але що, як реальність
Трохи спойлеру до наступного розділу: Алія йшла повільно, майже навпомацки. Очі вже звикли до зеленкуватого світла, але воно все одно викривлювалося, ламалося на нерівних поверхнях стін. Світні зелені прожилки
— Заходь, Гришаню, заходь. Розташовуйся! — радісно вітаю друга, коли він заходить до мого кабінету. Можливо, занадто радісно. Переграю? Назаренко дивиться на мене підозріло, трохи примружившись, наче прицілюючись,
Вітаю, мої неперевершені ♥ Я тут подумала, що постійно роблю блоги про свої книги та творчість, але за всім цим стоїть жива людина. Тобто я. 100 фактів про мене як творчу особистість щодня. День перший. Перше
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене страх втрати натхнення, якщо це так можна назвати. Що не зможу написати, бо не хочу, або настрою нема. І це не лінь, бо я можу сісти і писати, але в голову нічого не приходить.
Dark Man, Знайома ситуація)
Мої переживання:
1) Щоб герої були послідовними, а не "із омеби - в королеву вечірок", тому що вчора у мене буі ліричний настрій, а сьогодні жага дій і хочеться драйву)))
2) забагато "ванільних сердечок"
3) замало "ванільних сердечок" романтики)))
4) і що я відстій, у порівнянні із "амбасадорами".... і ще тисячі всього)))
Боюся, що герої будуть штучними.
Боюся, що мої історії не зачеплять читача.
Боюся, що я не достатньо цікава як автор.
Це і у мене є))
Ромул Шерідан, Давайте пʼять *уявіть*
Добрий день☀️
Не зовсім зрозуміла Ваш третій пункт... Боїтесь розкритися як автор? Чи боїтеся, що сил не вистачить? Бо для мене це наче різні речі...
Знаєте, що мені допомогає в житті? Я вчуся мистецтву маленьких кроків, не намагаючись осягнуте все й одразу. Бо це ж нонсенс(◠‿◕). І кращий спосіб боротися з катастрофізацією — це шукати позитивні речі й робити крок). Наприклад: боїтеся, що заплутаєтесь... Пишить план, намагайтеся триматися його. Але навіть якщо заплутаєтеся, можна завжди повернутися, перечитати та переписати) Не бійтеся помилитися, бо в будь-якому випадку — це важливий досвід, який потрібен для розвитку й професійного росту.
Натхнення та успіху Вам! Вірте в себе!☀️
У мене теж їх купа, і це природньо)) Якщо вже якийсь страх прямо заважає працювати і рухатись далі, то намагаюся його проаналізувати і шукати шлях подолання))
Анна Лір, Це справді хороше рішення шукати шлях подолання проблем.
Страх - це нормально)) Але він не мучить управляти нами))
Катерина Винокурова, Сподіваюсь не замучить :)
Головне вчитися! Коли Ви вчитеся, Ви краще розумієте своє помилки та вчитеся! Тож краще помилятися, і мати страхи, ніж не мати нічого.
Мелені Матхевен, Влучно сказано, як завжди ❤️
Дякую ❤️❤️❤️
Страхи це нормально, ставте спершу малі цілі, а тоді плануйте великі)
До прикладу перші дві, Ви в силах опанувати, зараз!
Дробіть чернетку на хронологічні етапи, встановіть там часові межі і не виходьте за їх рамки, тоді вже все обʼєднаєте)
Це допомагало мені не плутатись у творах де декілька часових ліній
Бажаю успіхів, не бійтесь помилятись, це частина розвитку, а щодо розкриття як автор: Ви зробили велику роботу – визнали свої страхи і подивились їм у очі, далі потрібно продумати як з ними боротися і перемогти. Все вийде, вірю у Вас, успіхів!
Кайла Броді-Тернер, Вау! Дякую вам за таку неймовірну підтримку та стільки корисних слів ❤️
А я боюся , що не зможу написати великого твору, тільки малі за обсягом.
Яніна Фенікс, Оо, я прекрасно розумію, на даний момент пишу та публікую книгу і хочу щоб вона була велика за обсягом, та все ж справді боюсь короткі, хочеться перевершити себе
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати