Додано
02.10.25 13:24:17
Що я боюсь?
Вітаннячка! (Вас ще не дратує це привітання?)
Сьогодні хочу поговорити з вами про письменниці страхи. Почну з своїх (можливо з часом вони збільшаться, а може й зникнуть, я не знаю):
1. Боюсь заплутатись в хронології подій (хоч і записую найголовніше в блокнот);
2. Боюсь, що головні герої не будуть відповідати своїм характерам;
3. Боюсь розкритись, як автор, не вистачає сил.
Якщо хочете, можете продовжувати, дякую, за увагу.
Мара Кенфес
88
відслідковують
Інші блоги
- Вставайте. - я схопила його за руку й потягла до себе, та він настільки великий, що я навіть на міліметр не змогла зрушити його з місця. Я смикнула ще раз. Хан легенько потягнув руку на себе, і я опинилася
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Опівночі в «Порталі у Гріх» буде дуже гаряче. Вас чекає не тільки продовження палкого спілкування з Кейном, але й з’ясування стосунків з його братом. Вейн застиг на порозі. Складалося враження, наче й не дихав.
Сьогодні вас уже 99 ❤️
І мені просто хочеться сказати — спасибі. Я зовсім нещодавно прийшла на Букнет і тільки розпочинаю свій письменницький шлях. Ще вчуся, пробую, знайомлю вас зі своїми героями й щоразу трохи хвилююся,
Я завжди вважав, що найстрашніші історії — це не ті, де на сторінці з'являється монстр. Справжній жах починається набагато раніше. Зі звичайного потертого лінолеуму в коридорі. Із запаху хлорки, який нагадує лікарню.
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене страх втрати натхнення, якщо це так можна назвати. Що не зможу написати, бо не хочу, або настрою нема. І це не лінь, бо я можу сісти і писати, але в голову нічого не приходить.
Dark Man, Знайома ситуація)
Мої переживання:
1) Щоб герої були послідовними, а не "із омеби - в королеву вечірок", тому що вчора у мене буі ліричний настрій, а сьогодні жага дій і хочеться драйву)))
2) забагато "ванільних сердечок"
3) замало "ванільних сердечок" романтики)))
4) і що я відстій, у порівнянні із "амбасадорами".... і ще тисячі всього)))
Це і у мене є))
Ромул Шерідан, Давайте пʼять *уявіть*
Добрий день☀️
Не зовсім зрозуміла Ваш третій пункт... Боїтесь розкритися як автор? Чи боїтеся, що сил не вистачить? Бо для мене це наче різні речі...
Знаєте, що мені допомогає в житті? Я вчуся мистецтву маленьких кроків, не намагаючись осягнуте все й одразу. Бо це ж нонсенс(◠‿◕). І кращий спосіб боротися з катастрофізацією — це шукати позитивні речі й робити крок). Наприклад: боїтеся, що заплутаєтесь... Пишить план, намагайтеся триматися його. Але навіть якщо заплутаєтеся, можна завжди повернутися, перечитати та переписати) Не бійтеся помилитися, бо в будь-якому випадку — це важливий досвід, який потрібен для розвитку й професійного росту.
Натхнення та успіху Вам! Вірте в себе!☀️
У мене теж їх купа, і це природньо)) Якщо вже якийсь страх прямо заважає працювати і рухатись далі, то намагаюся його проаналізувати і шукати шлях подолання))
Анна Лір, Це справді хороше рішення шукати шлях подолання проблем.
Страх - це нормально)) Але він не мучить управляти нами))
Катерина Винокурова, Сподіваюсь не замучить :)
Головне вчитися! Коли Ви вчитеся, Ви краще розумієте своє помилки та вчитеся! Тож краще помилятися, і мати страхи, ніж не мати нічого.
Мелені Матхевен, Влучно сказано, як завжди ❤️
Дякую ❤️❤️❤️
Страхи це нормально, ставте спершу малі цілі, а тоді плануйте великі)
До прикладу перші дві, Ви в силах опанувати, зараз!
Дробіть чернетку на хронологічні етапи, встановіть там часові межі і не виходьте за їх рамки, тоді вже все обʼєднаєте)
Це допомагало мені не плутатись у творах де декілька часових ліній
Бажаю успіхів, не бійтесь помилятись, це частина розвитку, а щодо розкриття як автор: Ви зробили велику роботу – визнали свої страхи і подивились їм у очі, далі потрібно продумати як з ними боротися і перемогти. Все вийде, вірю у Вас, успіхів!
Кайла Броді-Тернер, Вау! Дякую вам за таку неймовірну підтримку та стільки корисних слів ❤️
А я боюся , що не зможу написати великого твору, тільки малі за обсягом.
Яніна Фенікс, Оо, я прекрасно розумію, на даний момент пишу та публікую книгу і хочу щоб вона була велика за обсягом, та все ж справді боюсь короткі, хочеться перевершити себе
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати